Жодну з умов Львівської та Івано-Франківської обласних рад, які вони вказали у своїх рішеннях при погодженні проекту угоди з компанією «Шеврон» про розподіл вуглеводнів, що видобуватимуться у межах ділянки «Олеська», не виконано. Тобто рішення цих рад ще не набули чинності, а тому підписання угоди є протиправним.
Про це заявила народний депутат від ВО «Свобода» Ірина Сех, повідомляє її прес-служба.
«У рішеннях Львівської та Івано-Франківської обласних рад передбачено, що вони набувають чинності лише після того, як центральна влада встановить екологічні стандарти і нормативи при видобутку сланцевого газу, а також після набуття чинності закону про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо частки місцевих бюджетів у прибуткових вуглеводнях і розгляду та врахування низки доповнень та пропозицій до угоди, що були напрацьовані спеціально створеними робочими групами обласних рад, – зазначає народний депутат. – Тобто влада обдурила громади».
За словами Ірини Сех, в цій угоді насправді закладено механізм, який дозволяє всі надходження взяти під контроль та в ручне управління приватних структур.
«Як свідчить світова практика, держави в подібних угодах завжди виступають, як правило, в особі національної нафтогазової компанії зі 100% часткою держави в статутному фонді, – каже вона. – Натомість в Угоді щодо ділянки «Олеська» державу представлено спеціально створеним ТзОВ «Надра Олеська», учасниками якого є НАК «Надра України» (90%) та ТзОВ «СПК-Геосервіс» (10%). Поява невідомого СПК «Геосервіс» у сланцевій Угоді здивувала навіть Адміністрацію Президента. Відомо про записку на ім’я Президента від Ірини Акімової, в якій йдеться, що ТОВ СПК «Геосервіс» штучно введено до участі у згаданих проектах з метою отримання приватними особами значних коштів від видобутку сланцевого газу, і що економічно доцільнішим було б залучення цього підприємства до виконання окремих видів робіт за замовленням ВАТ НАК «Надра України». Однак пізніше чиновниці роз’яснили, що до чого і питання зняли…»
Однак, за словами народного депутата, всім зрозуміло, що невипадково те ж «СПК-Геосервіс» виграло конкурс на участь у розробці вуглеводнів не тільки на Олеській площі, але також і на ділянці «Юзівська», невипадково ТзОВ «Геосервіс чауда», де керівником та ж особа, що і в «СПК-Геосервіс», виграло конкурс на участь у проекті щодо розробки вуглеводнів на Скіфській ділянці Чорноморського шельфу.
«У всіх згаданих угодах передбачено, що держава може поступитися всіма або частиною своїх прав на користь іншої сторони угоди чи будь-якому іншому суб’єкту господарювання. Наприклад, положення розділу 37 Угоди щодо ділянки «Олеська» передбачають механізм, за яким державна компанія може відмовитись чи продати свою частку на користь іншого учасника угоди, наприклад, того ж «Геосервіс». І немає жодних гарантій, що «Геосервіс» в подальшому не поступиться своїми правами іншому суб’єкту, наприклад, тому ж російському «Газпрому». І тоді конкретна економічна вигода і так звана енергетична незалежність держави, якою так козиряє влада, просуваючи цей проект, опиниться в чужих руках, а не в українського народу. В українських реаліях прокручування таких схем – звичайна практика. Свіжий приклад стосується італійської нафтогазової компанії ЕНІ, коли спеціальні дозволи на розробку дев’ятьох родовищ вуглеводнів загальною площею близько 3,8 тис. кв. км на території Львівської області були надані державній компанії – дочірньому підприємству НАК «Надра України» «Західукргеологія», а в подальшому внаслідок нескладних маніпуляцій з утворенням приватних юридичних осіб та перерозподілом статутного капіталу контроль над розробкою цих родовищ перейшов до іноземної компанії», – заявила Сех.
За її словами, громадськість переконували, що частка держави в Угоді становить від 17% до 40%, а частка інвесторів – від 83% до 60%, залежно від обсягу видобутих вуглеводнів. При цьому держава почне отримувати свою частку лише після того, як «Шеврон» компенсує реалізацією добутих вуглеводнів усі витрати до моменту промислової розробки ділянки. До речі, до цих витрат відносять і ті 0,5 млн доларів, які інвестор зобов’язується передавати для потреб місцевих громад на стадії геологічної розробки, а потім ще 1 млн доларів після досягнення рівня комерційної доцільності цього проекту. Натомість Мінфін у своїй експертизі дійшов висновку, що фактична частка держави з моменту промислової розробки і далі протягом усіх 50 років дії угоди не перевищить 13,55%. Від цієї частки ще треба відняти 10% для СПК «Геосервіс» як учасника ТзОВ «Надра Олеська».
Також народний депутат зазначає, що невідомо, чи в остаточному тексті Угоди враховано зауваження Мін’юсту та Мінфіну. «Міністерство юстиції подало свої висновки за результатами правової експертизи до проекту Розпорядження КМУ про підписання угоди на 15 сторінок. Міністерство фінансів теж надало свої зауваження до проекту Угоди обсягом 7 сторінок. Така велика кількість зауважень, які в основному стосуються незахищеності економічних прав держави, вказують на те, що угода насправді далека від інтересів України», – стверджує Сех.
Нагадаємо, держава Україна, компанія «Шеврон Україна Б. В.» і ТОВ «Надра Олеська» підписали угоду про розподіл продукції (УРП) на видобуток вуглеводнів на Олеській ділянці (Львівська та Івано-Франківська обл.). Про це 5 листопада повідомив міністр енергетики та вугільної промисловості України Едуард Ставицький.
Вы должны авторизоваться чтобы опубликовать комментарий.