Видобування газу нетрадиційних покладів методом гідророзриву (фрекінгу) є надзвичайно небезпечною операцією, що загрожує забрудненням стратегічного запасу питної води в густонаселених регіонах України. Крім того, існуючи технологічні, технічні та геологічні умови не дозволяють видобувати газ нетрадиційних покладів за ціною нижчою ніж видобуток газу традиційних родовищ, а за оцінками міжнародних експертів, ціна газу нетрадиційних покладів буде складати не менш 560 доларів за тис. куб. м. Угода про розподіл продукції з компанією Шелл та угода про розподіл продукції з компанією Шеврон були укладені в непрозорий спосіб. Вони містять потенційні схеми корупції, в які, можливо, залучений колишній Президент України В. Янукович і його найближче оточення. Ці угоди не містять економічних зисків ні для місцевих громад, ні для країни в цілому.
10245191_727969357253662_157339778_o
Наше твердження ґрунтується на таких фактах:

Вплив на здоров’я людей

Видобування газу нетрадиційних покладів відбувається за рахунок дуже інтенсивної та агресивної технології, відомої як фрекінг (або гідравлічний розрив пласту — це закачування води з сумішшю хімічних речовин у свердловину під тиском. Гідравлічний тиск призводить до виникнення тріщин у породі, через які у свердловину починає надходити природний газ) горизонтальним бурінням.

Основною і досі не вирішеною проблемою цієї технології є утилізація рідини, що повертається після гідравлічного розриву на поверхню. В світі не існує економічно обґрунтованої технології по очищенню і переробці фрекінгової рідини до такого стану, щоб вона стала безпечною для людей і довкілля. Для однієї операції використовують до 15 тис куб. м води, в той час як гідророзрив однієї свердловини може здійснюватись до 10 разів. В Україні відсутні очищувальні потужності, які можуть обробляти відходи нафто- і газовидобудку у таких обсягах. На даний момент компанія Шелл зливає фрекінгову рідину в амбари, які ізольовані від землі тільки одним шаром плівки та не мають відповідних моніторингових свердловин для контролю цілісності цієї плівки.

Дослідження, проведені американськими вченими, показують, що в регіонах з інтенсивним видобуванням природного газу у США, у питній воді наявні хімічні речовини, що зазвичай використовуються в процесі буріння і фрекінгу. Ці речовини є активними навіть у надзвичайно низьких концентраціях. Вони вражають ендокринну систему людини, що призводить до інтенсивного росту онкозахворювань, до проблем із статевим здоров’ям і викиднями, а також спричиняють вроджені вади і проблеми розвитку у дітей (C.D. Kassotis, D.E. Tillitt, J.W. Davis, A.M. Hormann, and S.C. Nagel, Estrogen and Androgen Receptor Activities of Hydraulic Fracturing Chemicals and Surface and Ground Water in a Drilling-Dense Region, Endocrinology en.2013-1697; doi:10.1210/en.2013-1697) не в тому, чи відбудеться забруднення води і, як наслідок, нищення генофонду нації. Натомість стоїть питання – коли воно відбудеться.

Корупційна складова угод

Непрозорі умови підписання угод та залучення співвиконавців є підставою для підозри про наявність корупційної складової. Відповідно до українського законодавства іноземні інвестори мають вести роботи у співпраці з державними підприємствами, тому партнерами компаній Шелл та Шеврон стали ТОВ «Надра Юзівська» та ТОВ «Надра Олеська» — спільні підприємства, створені Національною акціонерною компанією «Надра України» (90%) та компанією «СПК-Геосервіс» (10%). Міжвідомча комісія з визначення переможців конкурсів на отримання спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами, яка проводила відбір державної компанії для партнерства з іноземними інвесторами зазначила, що НАК «Надра України» не має необхідного досвіду, фінансових позабюджетних коштів та спеціалістів з пошуку газу нетрадиційних покладів. Саме тому Комісія рекомендувала залучити до робіт на основі результатів тендеру компанію з приватного сектору. Такою компанією було обрано ТОВ «СПК-Геосервіс» (http://spkgeoservice.com.ua) статутного капіталу спільних підприємств разом з НАК «Надра України». В той же час інші учасники тендеру пропонували частки до статутного капіталу у розмірі 49-50 % (розслідування Forbes http://bit.ly/1fycKrt) відмовлено.

Виникає питання, як маловідома компанія, що була заснована шість років тому трьома геологами (сайт створено у 2011 році), і яка не має значних прибутків, змогла увійти в партнерство із світовими нафтовими магнатами? На думку фахівців Forbes, цю компанію було штучно введено до партнерства для легалізації передачі 10 % видобутих вуглеводнів на користь колишнього Президента України В. Януковича та його найближчого оточення.

Схеми отримання ліцензій на видобування газу іноземними компаніями

У лютому 2012 року дочірнє підприємство НАК «Надра України» «Західукргеологія» спільно з українсько-канадським підприємством «Коломийська нафтогазова компанія «Дельта», яка належить британській компанії Cadogan Petroleum Plc, заснувала товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «Західгазінвест». Вже через три місяці, а саме – в червні 2012 року, засновники ТОВ «Західгазінвест» уклали договір з італійською нафтогазовою компанією «Eni S.p.A» про придбання частки у розмірі 50,01 % ТзОВ «Західгазінвест», що забезпечило компанії «Eni S.p.A.» фактично повне управління ТОВ «Західгазінвест». Разом із контрольним пакетом акцій до «Eni S.p.A.» перейшли ліцензії на розробку дев’яти родовищ сланцевого газу загальною площею близько 3,8 тис. кв. км на території Львівської області (Національна акціонерна компанія «Надра України», нафтогазова компанія Eni та «Кадоган Юкрейн Холдінгс Лімітед» підписали міжнародний Договір 15 червня 2012 http://bit.ly/O45ng9).

Львівська обласна рада не ухвалювала жодних рішень про надання погоджень на отримання ТОВ «Західгазінвест» спецдозволів на користування надрами на території Львівської області. Отримання відповідних спецдозволів, що опинилися у власності ТОВ «Західгазінвест», Львівська обласна рада погоджувала лише дочірньому підприємству НАК «Надра України» «Західукргеологія», тобто виключно державному підприємству.

На думку голови Львівської ОДА Ірини Сех, усі ці переоформлення або внесення змін до спецдозволів здійснювались виключно з метою передачі цих дозволів іншим суб’єктам, що є порушенням конституційного права народу України в особі відповідних органів місцевого самоврядування на розпорядження надрами (СБУ та Генпрокуратуру просять з’ясувати, чи законно ENI отримала ліцензію на видобуток газу на Львівщині http://bit.ly/1eByEc3).

Нехтування державними інтересами і інтересами місцевих громад

У низці положень вищезазначених угод порушуються основні принципи законотворчості. Держава зобов’язана приймати нормативно-правові акти, які будуть стимулювати економічний розвиток України, сприятимуть соціальному добробуту її народу, адже законопроект готується не просто сам по собі, довільно, а при ретельному аналізі соціально-економічної та політичної ситуації у країні, з урахуванням потреб правового регулювання тих чи інших сторін суспільного життя, доцільності такого регламентування тощо. Натомість в цих угодах передбачено прийняття законодавчих документів на користь інтересів конкретних суб’єктів господарювання (аналіз угоди з Шелл на сторінці Івана Варченка http://ivanvarchenko.com/en/economics-en/1-01; Відкрите Звернення народних депутатів України до Президента України, Кабінету Міністрів України, Івано-Франківської обласної ради, Львівської обласної ради, компанії «Шеврон Юкрейн Б.В.»Щодо врахування інтересів держави Україна, обласних рад, місцевих громад та приватних власників в Угоді про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться в межах ділянки Олеська http://www.gk-press.if.ua/node/10037) видобування газу нетрадиційних покладів була внесена низка законів, що ведуть до порушення прав громад (зокрема, 2.10.2012 було прийнято Закон України »Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури відведення земельних ділянок та зміни їх цільового призначення», що входить у протиріччя з цілим рядом законів і кодексів, ставить під загрозу цінні території України) експертиз, а також потребують ретельного вивчення з боку СБУ.

Угода про розподіл продукції з компанією Шелл та угода про розподіл продукції з компанією Шеврон були укладені в непрозорий спосіб і містять потенційні схеми корупції, в які може бути залучений колишній Президент України В. Янукович і його найближче оточення. Ці угоди не містять економічних вигод ні для місцевих громад, ні для країни в цілому. Місцеві громади, на території яких заплановане видобування, не отримують ніяких відрахувань чи надходжень у вигляді податків, а запропоновані соціальні внески від компаній є мізерними і такими, що не відображають реальних потреб регіонів; при цьому компанії не несуть відповідальності за забруднення землі і води, зруйновану інфраструктуру та за збитки у туристичному і сільськогосподарському секторах.

Основним аргументом на користь розробки газу нетрадиційних покладів в Україні залишається те, що у такий спосіб буде досягнута енергетична незалежність країни, але він є хибним.

Ціна

Вважається, що сланцевий газ буде дешевший, ніж той, що імпортується в Україну з Росії. Ці твердження засновані на даних з США (єдиної країни в світі, де видобування газу іде в промислових масштабах), де газ коштує 60-70 доларів за тис. куб. м. Принциповий момент полягає в тому, що видобування газу нетрадиційних покладів до сьогоднішнього дня не відбувалось саме через те, що було економічно не обґрунтовано.

Щодо ціни в США, то вона є такою на даний момент внаслідок кількох дуже важливих передумов: наявність техніки, технології, спеціалістів, розгалуженої інфраструктури та сприятливих геологічних умов. Все це в сукупності дозволило швидко переорієнтувати існуючі потужності на нову технологію. При цьому зазначимо, що існуюча ціна не окупає виробництво.

У США ціна на газ різко впала, з 350 доларів за тис куб. м у 2008 році до 66 доларів за тис куб. м у квітні 2012, завдяки перевиробництву сланцевого газу (http://www.eia.gov/dnav/ng/hist/n9190us3M.htm). Зараз беззбиткова ціна газу має становити не менше 280 доларів за тис куб. м. Виникає питання, чому не скоротити видобуток, щоб підняти ціни? Є три причини, чому видобуток не скоротили:

  • завдяки фінансовим інструментам видобувники сланцевого газу змогли підстрахувати свої ризики і завдяки ф’ючерсним угодам забезпечили собі прийнятні ціни, які не дуже залежали від поточних ринкових цін;
  • існував резерв незакінчених свердловин, які підтримували постачання по мірі того, як вони поступово виснажувались;
  • на деяких ділянках необхідно було почати буріння, оскільки за умовами договору на оренду землі, компанія має почати буріння протягом 5 років, або – втрачає дозвіл (http://kimmeridgeenergy.com/Kimmeridge2.pdf).

Але, оскільки інвестиції, угоди про оренду землі та рішення про те, скільки свердлити робились на основі неймовірно високих цін на газ 2008 року, — зараз багато хто з операторів, зокрема Total (http://www.lemonde.fr/planete/article/2013/01/10/christophe-de-margerie-le-changement-climatique-c-est-serieux_1814993_3244.html), Statoil (Statoil to Shed U.S. Natural Gas Wells in November Sale http://bit.ly/1hz2UEl) та Chesapeake потерпає від збитків. Саме тому видобувні компанії активно лобіюють створення експортних СПГ-терміналів, щоб вийти на ринки Європи і Східної Азії та продавати газ по значно вищій ціні (If Barack Obama wants a cleaner world and a richer America, he should allow natural-gas exports http://econ.st/1d6Hg9F)

В Україні, зокрема, треба враховувати додаткові видатки на необхідну інфраструктуру і більш складні геологічні умови (повільний рух в нікуди: розвиток сланцевого газу в Європі http://bit.ly/ON6od5). Наприклад, очікується, що поклади сланцевого газу в Польщі (яка є подібною за геологічними умовами до України), знаходяться на глибині у півтора рази більшій, ніж в США. Це, на думку фахівців нафтовидобувної компанії Шламбергер, збільшить собівартість буріння у три рази (http://www.naturalgaseurope.com/poland-shale-gas-industry-fails-to-take-off).

Авторитетний німецький економічний дослідницький інститут ZEW нещодавно дійшов ще більш вражаючих висновків. Він зібрав думки більш, ніж 200 експертів з газу та газової промисловості, які передбачають, що сланцевий газ стане економічно вигідним лише за ціну від 560 до 650 доларів за тис куб. м (Дослідження Економічного дослідницького інституту ZEW, Німеччина http://bit.ly/1mMx4cM).

Запаси і темпи

На сьогодні не існує достовірних даних про обсяги запасів газу нетрадиційних покладів на території України. Оцінки варіюються у залежності від оптимізму та власних інтересів того, хто оцінює (від 1 до 8 трлн куб. м), без зазначення частки, яка є технічно видобувною. Без проведеної геологічної розвідки говорити про конкретні цифри не можна. Досвід сусідніх Польщі (North American firms quit shale gas fracking in Poland http://www.bbc.co.uk/news/business-22459629) та Угорщини (Why European Shale Is Totally ‘Fracked’ http://onforb.es/1oedQYW), які мають подібні геологічні умови показує, що уже ряд компанії згорнули там свою діяльність через те, що результати буріння виявились незадовільними, а перша «сланцева свердловина» компанії Шелл в Україні не виправдала сподівань щодо промислових запасів (Запасы сланцевого газа в Украине не подтвердились http://bit.ly/1hNVlbD).

За твердженнями Е. Ставицького, колишнього міністра енергетики та вугільної промисловості України, видобуток газу нетрадиційних покладів в Україні мав початись у 2014 році, а до 2030 року об’єми видобутку збільшаться настільки, що Україна почне експортувати газ. Ці твердження є абсолютно нереалістичними, оскільки лише на геологорозвідку відведено 5 років. На буріння ж запланованої кількості свердловин і розгортання інфраструктури, як свідчить досвід інших країн, підуть роки. Так зараз в США, працює близько 2 500 вишок, а в Європі станом на 2012 рік налічують лише 72 бурові вишки, не всі з яких пристосовані для гідророзриву (The impact of unconventional gas on Europe, Poyry http://bit.ly/1i1NQlX). В Україні ці цифри є ще нижчими. Отже, не можна говорити про те, що Україна швидко наростить темпи видобування, як і не можна розраховувати на те, що видобування сланцевого газу допоможе знизити ціну на газ в Україні у найближчій, чи середньостроковій перспективах.

Умови розподілу вуглеводнів

Навіть якщо всі найоптимістичніші оцінки запасів газу нетрадиційних покладів справдяться і технологічні перешкоди будуть якимось чином подолані, не слід забувати про існуючі домовленості щодо розподілу вуглеводнів. По-перше, всі вуглеводні, видобуті в рамках угод, будуть продаватися за вільною ринковою ціною, а не за ціною газу внутрішнього видобутку. Також принциповими є поняття компенсаційної та прибуткової продукції, що прописані в угодах. Спочатку компанія Шелл буде забирати собі компенсаційну продукцію, тобто 65 % видобутих вуглеводнів, а решту газу (35 %) будуть ділити між державою та інвестором за складними розрахунками. Умови УРП з Шелл означають, що допоки інвестори повністю не компенсують свої витрати на розвідку та видобуток, а також не отримають таку ж суму прибутку без врахування сплачених податків, державна частка буде залишатися мінімальною — 31 % (Shell — Україна: арифметика розподілу http://www.epravda.com.ua/publications/2013/04/1/368710/). Такі ж привабливі для інвестора умови прописані і в УРП з Шеврон (Сланцева угода No2. Текст УРП з Chevron http://www.epravda.com.ua/publications/2013/06/12/379523/).

При цьому специфіка видобування нетрадиційних вуглеводнів така, що видатки на буріння можуть бути вищими, порівняно з «традиційними», і більш рівномірно розподілятимуться на весь період експлуатації ділянки. Прибутки від свердловин будуть нижчими через коротший строк експлуатації і продуктивність. Інвестору знадобиться більше часу, щоб повернути собі витрати і отримати прибуток. Відтак, компенсувати витрати інвестора доведеться кілька десятків років, а коли вони будуть компенсовані, — свердловини вичерпаються.

Альтернатива

З року в рік Україна скорочує споживання природного газу. У 2012 році вона скоротила споживання газу на 7,6 %, або на 4,5 млрд куб. м, порівняно з 2011 роком, – до 54,77 млрд куб. м. А за 2013 рік вдалося зменшити споживання природного газу на 4,41 млрд куб. м, – до 50 млрд 357,6 млн куб. м (За статистикою Міністерства енергетики та вугільної промисловості України). За умови цільового розвитку державних програм з енергозбереження і енергоефективності можна відмовитись на даний період часу від розробки сланцевого газу. Проведення самих лише заходів з утеплення будинків дозволить скоротити споживання первинних енергоносіїв в ЖКГ на 30 % (Короткий огляд законодавства щодо розвитку політики у сфері раціонального використання енергії в Україні http://www.svb.org.ua/sites/default/files/policy_paper_final.pdf) підприємствами ЖКГ складало 8,5 млрд куб. м (Програма модернізації систем теплопостачання на 2014-2015 роки http://bit.ly/1jIlrPh), а це означає, що можна було б скоротити його на 2,55 млрд куб. м. Отже, якби Україна підвищила раціональне використання енергії до стандартів ЄС, вона отримала б користь від потенційних заощаджень у обсязі 27 млн т. н.е., що еквівалентно близько 12 млрд євро у цінах 2010 року (Німецька консультативна група для Enerdata Global Energy Statistical Yearbook 2011 http://yearbook.enerdata.net/).

 

Оставьте комментарий