Виступ члена Ради ВГО «Національний екологічний центр України» Віктора Мельничука.

В лютому 2013 року на засіданні громадської ради при Державному агентстві водних ресурсів України розглядалось питання видобутку сланцевого газу. Вище керівництво органу, який опікується поверхневими водами України, не знало ні про технологію видобутку, ні про доречність розглядання цього питання при Держводагентстві, ні про звільнення компаній «Шелл», «Шеврон» від плати за водокористування.

Є проблема утилізації технологічної рідини, яка забруднена високотоксичними речовинами, можливо навіть радіоактивними речовинами. В США поводяться дуже просто: цю рідину закачують у відпрацьовані свердловини, зверху ставлять бетонний цоколь. Це називається відтягнута у часі проблема для наступних поколінь.

Ми насправді не знаємо нічого. Від компаній-інвесторів «Шелл» і «Шеврон» по питаннях про воду, про довкілля, чуємо тільки такі відповіді: «Може…», «Ось…», «Ми вивчаємо…», «Ми будемо досліджувати…». Занадто багато «якщо».

Не залучаються належним чином фахівці Академії наук. Не залучаються належним чином фахівці таких структур, як Мінприроди і Держводагентство. За таких умов ми не можемо реально оцінити загрози від видобутку сланцевого газу.

Кожен проект розвитку складається з трьох аспектів: 1) Економіка. Скільки грошей сає бути вкладено, як вони використовуються, який буде прибуток. 2) Соціальна сфера. Прибуток, вигоди або шкода здоров’ю і добробуту населення. 3) Довкілля. Про всі три аспекти ми маємо тільки обіцянки. Нам потрібно знати ціну проекту, але інформації недостатньо.

Оставьте комментарий