Чому буде заморожено сланцеві проекти

Shell не матиме іншого вибору, окрім як залягти на дно або піти на перегляд угоди про розподіл продукції.

Політичний конфлікт між Україною та проросійськи налаштованими групами на теренах Донецької, Харківської і Луганської областей може позначитися на перспективах розвідки та видобутку сланцевого газу.

Адже саме там знаходиться Юзівська ділянка, яку повинна досліджувати і розробляти британо-голландська компанія Shell. Проте немає підстав категорично стверджувати, що російський фактор у конфлікті на Східній Україні має на меті поставити хрест на видобутку сланцевого газу.

Юзівська ділянка – другорядна ціль

По-перше, компанія Shell іще не приступила навіть до розвідувального етапу. По-друге, буріння впродовж наступних п’яти років (фактично до 2020 р.) 15-ти розвідувальних свердловин не дає впевненості в тому, що Юзівська ділянка буде перспективною. Ну а по-третє, за умови успіху етапу розвідки видобуток складатиме приблизно 3-4 млрд. куб. м газу щороку, з імовірним збільшенням до 6-7 млрд. Але існує і негативний сценарій, коли етап розвідки завершиться «нульовим» ефектом і плавно перейде в етап згортання сланцевих проектів в Україні.

У позитивному результаті своєї діяльності не надто впевнені і в Shell.

Керівник компанії Shell Грехем Тайлі неодноразово заявляв, що він не дає гарантій щодо однозначно позитивного результату від розвідувального буріння сланцевого газу.

Цікаво, що зазвичай сторона прихильників видобутку сланцевого газу ігнорує сумний досвід наших сусідів у Польщі. З 2008 по 2014 рік у Польщі було пробурено 52 розвідувальні свердловини, і жодна із них не дала підстав стверджувати про початок промислового видобутку газу. А саме із Польщею порівнюють геологічну структуру українських сланцевих ділянок.

На фоні песимізму і безуспішного буріння розвідувальних свердловин із ринку Польщі пішли декілька великих компаній, які займалися такими проектами – це Exxon Mobil, Marathon Oil і Talisman Energy.

Власне увесь 2012 і 2013 роки Україна була свідком запеклих дискусій противників і прихильників видобутку сланцевого газу. Противників зазвичай називали «агентами «Газпрому» і Росії». Але після укладення угод про розподіл продукції із Shell і Chevron дискусія практично припинилася. І Shell поступово почала готуватися до розвідувального буріння.

Проте в лютому змінився політичний вектор, на Сході України розпочалися заворушення, антитерористична операція, розгорівся конфлікт України та Росії щодо подій у Донецькій і Луганській областях.

За збігом обставин, усі події в Донецькій області відбуваються фактично на території Юзівської ділянки. І саме це дало підстави висловити припущення, що істинною причиною дестабілізації ситуації в Донецькій області є бажання Росії задушити у зародку видобуток сланцевого газу в Україні як альтернативу російському газу. До того ж, протягом 2012-2013 років Росія та її симпатики в Україні протестувати проти видобутку сланцевого газу як небезпечного для екології та критикували все, що було зроблено в цій галузі.

Нині основним аргументом є те, що центр дестабілізації – місто Слов’янськ – знаходиться у зоні Юзівської ділянки. Але насправді робити якісь кардинальні висновки, відштовхуючись лише від подібного припущення – не дуже доречно. Адже Юзівська ділянка майже рівномірно розділена між Харківською і Донецькою областями. Не на користь версії про Слов’янськ як епіцентр зриву розробки родовищ сланцевого газу є і те, що активні напіввійськові дії терористів реалізовуються у Луганській області та частині Донецької області, які не мають відношення до сланцевого газу.

Два інших ключових центри Юзівської ділянки – Ізюм та Червоний Лиман – залишаються поза межами конфлікту. Відповідно, Юзівська ділянка може бути лише другорядною ціллю, але аж ніяк не першопричиною конфлікту.

Не білі і не пухнасті

Проте сам факт дестабілізації регіону дійсно в нинішніх умовах ставить «на паузу» проекти Shell в Україні.

З іншого боку, і Shell не є «білою та пухнастою». Політика компанії залежатиме від поворотів політичного флюгера в Україні. Показовою стала відмова Shell від участі в розробці Скіфського родовища (пул компаній ExxonMobil, Shell, OMV Petrom, «Надра України») на шельфі Чорного моря.

Компанія заявила про вихід із проекту після втрати Криму. Але точно відомо, що іще в січні 2014 року (задовго до кримських подій) Shell поставив своїх партнерів ExxonMobil до відома, що покидає проект. І конфлікт у Криму лише подарував їм чудову нагоду вийти з гри.

Реальною причиною було небажання Shell витрачати кошти для просування проекту конкуруючої компанії ExxonMobil.

Перегляд угод про розподіл продукції та умови співпраці може відбутися майже за «польським сценарієм». У 2012 році Польщу сколихнув скандал із видаванням ліцензій на розвідку і видобуток сланцевого газу. В Україні не довелося довго чекати на свій «сланцевий скандал». Його спричинило бажання Міністерства екології виключити із угоди про розподіл продукції компанію «СПК-Геосервіс» та все віддати у руки Shell.

Перцю в ситуацію додало і те, що новим керівником Мінекології став Андрій Мохник, який є членом партії «Свобода» і який у 2012-2013 роках був активним противником видобутку сланцевого газу. Тепер же він змінив свої погляди і відстоює позицію Shell.

«На порядку денному засідання Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції виносилося питання виведення зі складу учасників угод про розподіл продукції на ділянках Юзівська і Олеська СПК-Геосервіс», – заявив міністр екології та природних ресурсів Андрій Мохник.

Незважаючи на запропоновані чотири варіанти, «СПК-Геосервіс» фактично не залишили вибору – компанія змушена покинути проекти видобутку сланцевого газу. Причиною такого ставлення до «СПК-Геосервіс» стало те, що у ЗМІ часто висловлювали припущення, ніби компанія входить у сферу інтересів екс-президента Віктора Януковича та екс-міністра енергетики Едуарда Ставицького.

В руках Мохника зосереджено абсолютно всі важелі, які можна задіяти для перегляду угоди про розподіл продукції, підписаної з Shell і Chevron. Адже ухвалювати рішення про виведення одного з учасників можна було б лише після з’ясування питання участі «СПК-Геосервіс», корупційної складової в цьому питанні і дослідження проблеми екологічної безпеки видобутку сланцевого газу. І лише потім робити висновки.

Показово, що Shell і Chevron неодноразово підтверджували самостійність у прийнятті рішення про співпрацю з «СПК-Геосервіс» і жодного разу не ставили під сумнів цю компанію. І якщо виключення «СПК-Геосервіс» зі сланцевих проектів буде наслідком доведених фактів корупції або інших неправомірних дій цієї компанії, то це автоматично буде підтвердженням корупційних дій з боку Shell і Chevron.

Росія виграє двічі

Саме за таких умов – конфлікту в Східних регіонах та перегляду умов вищезгаданих угод про розподіл продукції Shell і Chevron – Донецька і Харківська області мають високі шанси домовитися із Shell про нові умови співпраці.

Відповідно, підозри про те, що конфлікти у Східній Україні позначаться на проектах сланцевого газу, які є ключовою позицією для енергетичного майбутнього України, є цілком реальними. Тим більше, якщо буде реалізовано ідею розширення повноважень регіонів аж до створення автономій Донецької чи Харківської областей.

Компанія Shell вже зараз готується до нових переговорів із представниками органів місцевого самоврядування. І, швидше за все, у такій ситуації для Shell не залишиться іншого вибору, окрім як залягти на дно або погодитися на перегляд угоди про розподіл продукції.

А це відкладе реалізацію сланцевого проекту іще як мінімум на 2-3 роки. Ще в січні Shell мала намір пробурити 3 розвідувальних свердловини, але вже зараз таких планів немає. Це ж стосується 2015 року, який також у Shell розглядають як втрачений рік.

І події на Сході України можуть стануть лише початком великої ревізії сланцевих проектів. Слідом за Донецькою і Харківською областями свій голос обов’язково подадуть Львівська та Івано-Франківська області.

І перший дзвіночок уже пролунав. У квітні депутати Львівської обласної ради вирішили перенести слухання питання про виконання угоди з компанією Chevron з видобутку сланцевого газу на Львівщині. Після тривалих дискусій депутати Львівщини вирішили доопрацювати питання і розглянути його на наступному сесійному засіданні. Питання висунення більших вимог до Chevron – це тепер лише питання часу.

Безумовно, що в такій ситуації виграє Росія, яка залишатиметься майже монопольним постачальником газу в Україну. Проте Росія виграє двічі. Вдруге вона отримає перемогу, якщо Shell, Chevron, ExxonMobil прийдуть зі своїми інвестиціям розвідувати і видобувати сланцевий газ на території Росії. Адже згідно з прогнозами, російські запаси нетрадиційного газу можуть у кілька разів перевищити запаси українських ділянок.

Отож, в умовах конфлікту України та Росії проекти видобутку сланцевого газу з високою ймовірністю можуть бути заморожені. Й Україна не зможе дізнатися про власний потенціал запасів сланцевого газу. Адже тільки якісна геологічна розвідка підтвердить або спростує припущення про те, що сланцевий газ може врятувати Україну від російського монополізму.