У вівторок близько 50 донецьких борців з фрекінгом вимагали ввести мораторій на видобуток сланцевого газу на сході України. Люди прийшли під будівлю Донецької облдержадміністрації з плакатами: «Що ви питимете, коли джерела будуть отруєні газодобуванням?», «Чому влада сама вирішила добувати газ, який отруїть усіх?», та іншими. Учасники домовилися про акцію через соціальні мережі.
Промовці говорили, що екологічна катастрофа неминуча, враховуючи рівень української корупції і грандіозність планів іноземних компаній в Україні. Роздавали «локшину від нинішньої влади», закликали співгромадян бути не байдужими і вимагали від облради «почути голос народу».
Територія Харківщини і Донетчини, яка включена в Юзовськую ділянку, техногенно переобтяжена, вже зараз відчуває дефіцит води і густо населена. У цю площу газової здобичи виявилися включені курорти Червоного лиману та Слов’янського району, землі природно-заповідного, лісового і водного фондів, хоча розробка надр в таких місцях законодавчо заборонена.
Зараз близько 300 екологічних громадських організацій Донбасу чинять опір сланцевій компанії. Але особливо активні жителі Слов’янського курорту, який знаменитий святими місцями і санаторіями. З чуток, обурюються навіть друзі правлячої партії, що побудували розкішні вілли і дорогі готелі в Слов’янських лісах.
Окрім діючої влади борці з фрекінгом виявили ще й інших внутрішніх ворогів. Вони називають як мінімум три українські компанії, які вже декілька років займаються розвідкою газу і дегазацією вугільних пластів. За словами громадських діячів, що виїжджали на їх промислові майданчики, ці підприємства безкарно знищують природу.
— Є ряд українських компаній, які вже зараз застосовують гідророзрив, використовуючи брудні технології, — говорить Ганна Федчук, яка у складі групи громадських діячів побувала на запрошення «Шелл» в США. — Приклад — в селі Желанне (Донецькій області) поряд з газовою свердловиною знаходиться водосховище і питання його забруднення – це лише питання часу. Ситуацію в США з нашою не можна порівняти — там ми побачили контроль громадськості і високі технології. І все одно я виступаю за тимчасовий мораторій на здобич компанією «Шелл». До тих пір, поки і у нас в країні не з’являться механізми контролю. Американці говорять, що Україні потрібно прийняти як мінімум 50 поправок до екологічних законів.
— Той промисловий майданчик, який «Шелл» показала нашим сланцевим туристам, — це був виставковий експонат — красива обгортка, а що там усередині не дали подивитися, — коментує еколог Сергій Денисенко. — До того ж «Шелл» тут у нас сама не добуватиме — довірить підрядникам. Таким, як ці українські газодобувачі, з якими ми вже зіткнулися. Але масштаби «Шелл» будуть потужніші в сто разів, чим в усіх українських компаній, і навантаження на нашу екосистему буде потужніше в сто разів. А в Україні немає навіть системи державного екологічного контролю. Свіжий приклад — ми зараз екологічну інспекцію не можемо змусити виїхати в Донецький Ботанічний сад і просто зафіксувати, що там пиляють дерева. Інспектора бояться «братків» — ось вам і державна структура, підзвітна міністрові екології! Не її порушники бояться, а вона боїться порушників законодавства! А громадський контроль в українських реаліях тим більше неможливий. Нас просто не пустять на ці свердловини. Тому потрібний мораторій. До тих пір, поки не будуть законодавчі зміни. Сподіваємося, що підписання договору з ЄС полегшить нашу боротьбу. Домагатимемося, щоб і у нас було таке ж екологічне законодавство і такі ж природоохоронні стандарти, як в європейців. Адже Європа акцентує увагу, що йдеться не лише про економічне співробітництво. Хоча є у моїх колег і така думка, що Європа бажає більше, щоб дешевий сланцевий газ добувався у нас, та йшов до них.
Вы должны авторизоваться чтобы опубликовать комментарий.