Гідрогеоекологічний моніторинг видобутку нетрадиційного газу на Олеській площі

Масштабні проекти із видобутку нетрадиційного газу мають суттєвий антропогенний вплив на навколишнє середовище, зокрема, в частині забруднення підземних вод, надмірного використання водних ресурсів, викидів парникових газів, впливу на ландшафти та земельні ділянки тощо. З огляду на це, важливим завданням початкових етапів розвитку проектів з видобутку нетрадиційного газу є запровадження системи постійного екологічного моніторингу, в першу чергу водних ресурсів та ґрунтів, та локалізація територій, на яких буріння свердловин та здійснення гідророзривів становитиме підвищену небезпеку для довкілля та людини, повідомляє Нетрадиційний газ в Україні.

Такі завдання повною мірою актуальні для Олеської ділянки видобування нетрадиційних вуглеводнів, що розташована на густонаселених територіях Івано-Франківської та Львівської областей. Нагадаємо, що погодження обласними радами даних областей Угоди про розподіл вуглеводнів щодо даної ділянки, площа якої становить 6 324 км. кв., супроводжувалось громадськими протестами. За попередніми оцінками, в разі промислового видобутку нетрадиційних вуглеводнів кількість свердловин на ділянці може сягнути тисячі і більше одиниць.

Відзначимо, що учасники угоди про розподіл вуглеводнів між державою Україна, компанією Шеврон Юкрейн Б. В. та ТОВ «Надра Олеська» визнають важливість і актуальність питань охорони навколишнього природного середовища на Олеській ділянці. Зокрема, розділ 36 Угоди містить зобов’язання здійснювати початковий та періодичний аналіз впливу діяльності з видобутку сланцевого газу на поверхневі та підземні води, а також зобов’язання щодо оцінки та зменшення екологічних ризиків. Водночас, детальні методи та обсяги екологічного моніторингу в угоді не окреслені, і будуть визначатися в процесі її реалізації із врахуванням законодавчих вимог та внутрішніх стандартів і практик компанії Шеврон – оператора Угоди.

Без перебільшення, основою ефективного екологічного моніторингу в даній ситуації є ґрунтовні дослідження геологічних умов та особливостей Олеської ділянки, насамперед, навколо підземних та поверхневих вод, що складають основу водозабору регіону. На часі, таким чином, розбудова гідрогеологічного моніторингу підземних та поверхневих вод, як системи збирання, обробки, підготовки, збереження та передавання інформації про стан підземних вод, прогнозування його змін (у природних умовах і під впливом господарської діяльності) та розробки науково обґрунтованих рекомендацій щодо здійснення пошуку та видобутку нетрадиційних вуглеводнів.

Про ці та інші питання читайте нижче інтерв’ю із завідувачем відділу геоекології та пошукових досліджень Інституту геологічних наук НАН України,  кандидатом геологічних наук, лауреатом державної премії в галузі науки та техніки Багрієм Ігорем Дмитровичем.

Ігоре Дмитровичу, які фактори можливого впливу на довкілля при видобутку сланцевого газу Ви вважаєте найбільш серйозними та небезпечними?

На мою думку, це, перш за все, можливе забруднення підземних вод, особливо в зонах розташування водозаборів, і поверхневих, і підземних.

Важливо відмітити, що для Олеської площі характерна складна тектоно-геодинамічна ситуація. Зокрема, слід враховувати наявність в межах Олеської ділянки тектонічних порушень різного рангу і пов’язаних з ними зон тріщинуватості, проникності та тектонічного дроблення. Проведення штучного гідророзриву в великих обсягах в таких зонах створює умови для проривів газу та забруднюючих речовин у розташовані вище водоносні горизонти і на земну поверхню (забруднення ґрунтів, ґрунтових та поверхневих вод, загальне підвищення інтенсивності викидів метану).

Наскільки вивченою є Олеська ділянка з точки зору геології, тектоніки, наявності тектонічних порушень та розломів? Який досвід та напрацювання має Інститут геологічних наук в частині вивчення надр на територіях, що увійшли до складу Олеської площі? 

Олеська ділянка достатньо обґрунтована з точки зору геологічних та геодинамічних особливостей та гідрологічного режиму. Інститут геологічних наук НАН України має великий досвід вивчення надр на територіях, що увійшли до Олеської ділянки; протягом останніх десяти років наші фахівці працювали над питанням питного водопостачання міст Львова, Івано-Франківська та районних центрів регіону за рахунок поверхневих та підземних вод. В рамках даної діяльності були виконані аерокосмічні, гідрологічні, геохімічні та геолого-структурні дослідження, визначені морфоструктурні особливості територій. Також,  вивчались зони можливих взаємозв’язків поверхневих та підземних вод, в т.ч. розломні зони підвищеної проникності, до яких приурочені підземні та поверхневі води. Проведені дослідження дозволили виділити ділянки підвищеного взаємозв’язку підземних та поверхневих вод, що зображено на малюнку нижче.

oleska
Карта-схема гідрогеоекологічного моніторингу на Олеській ділянці

Окрім того, така діяльність інституту  дозволила виявити і закартувати ділянки, де використання технології гідророзриву пласта при видобутку сланцевого газу становить підвищену екологічну небезпеку. Така небезпека пов’язана, перш за все, з ризиком потрапляння рідини для гідророзриву до природних проникних тектонічних зон і ділянок, що можуть стати провідниками технологічного розчину і газу у верхні водоносні горизонти і на поверхню.

На Ваш погляд, які подальші кроки та дослідження варто здійснити в цьому напрямку?

Зазначені вище напрацювання Інституту геологічних наук можуть бути використані для розбудови майбутньої системи екологічного моніторингу. Складовими даної системи, звичайно, мають бути подальші дослідження в рамках сейсмологічного моніторингу, гідрогеохімічного моніторингу артезіанських та ґрунтових вод, картування активних зон тектонічних порушень, визначення аномальних концентрацій метану, гелію та радону в приповерхневих утвореннях тощо. На основі даних досліджень варто розробити комплексні критерії оцінки екологічних ризиків, що супроводжують видобування нетрадиційного газу.

На першому етапі науковцями пропонується виконати такий перелік досліджень:

  1. подальше виявлення і картування найбільш екологічно небезпечних зон і майданчиків (розломи, газопровідні канали тощо), пов’язаних з природним розущільненням порід на великі глибини, за матеріалами аеро- та космічних зйомок, а також із застосуванням Rn, Tn, He, H, CO2 і інших геохімічних методів аналізу ґрунтів;
  2. оцінка параметрів небезпечних зон і майданчиків, їх типізація і районування за ступенем небезпеки;
  3. подальше виявлення та підтвердження розмірів охоронних блоків, які потрібно залишати недоторканими технологією гідророзриву;
  4. створення режимної спостережної мережі;
  5. попереднє обстеження водних об’єктів на газогеохімічні та хімічні компоненти;
  6. складання автоматизованої бази даних гідрогеоекологічної інформації, особливо в зонах розташування водозаборів питних вод;
  7. моделювання гідрогеологічних умов та процесів.

На Вашу думку, якими можуть бути  практичні зиски від запровадження системи гідрогеомоніторингу для територіальних громад Олеської ділянки? Як швидко така система може бути побудована?

Розбудова системи гідрогеомоніторингу з використанням спостережних свердловин в прирозломних зонах та зонах водозаборів дозволить мінімізувати ризик забруднення підземних вод та вчасно його виявляти. З урахуванням напрацювань Інституту геологічних наук України та вже проведених досліджень створити таку систему моніторингу для Олеської ділянки можливо за два роки.

Нагадаю, що нами вже підготовлені рекомендації щодо виявлення тектонічних розривних порушень і інших природних каналів дегазації і міграції, оцінки їх проникності у природних умовах, виділення охоронних зон, в межах яких видобування газу проводити не слід (системи водозаборів, міських агломерацій). Особлива увага в таких дослідженнях приділяється долинам річок, які зазвичай закладені у зонах розривних порушень і розущільнення порід (ділянкам глибинної дегазації), а також зонам висхідного розвантаження підземних вод глибокого залягання з підвищеною мінералізацією.

Насамкінець варто зазначити, що схожі дослідження зі збором фондових матеріалів з геології, тектоніки і гідрогеології необхідно розробляти та проводити і для інших ділянок потенційного видобутку нетрадиційного газу: ліцензійних ділянок компанії ENI у Львівській та Волинській областях, Юзівської ділянки в Харківській та Донецькій областях тощо.

Author: editor

Share This Post On