Ціна на газ, що постачається Нафтогазу Газпромом, будуть погоджуватися щоквартально в період з 2014 до 2019 року включно, і може складати або 268,5, або 400 і вище доларів США за 1000 м3 – такі результати переговорів Президентів Януковича та Путіна 17.12.2013. Попереду – перемовини про майбутнє ГТС України і створення двостороннього газотранспортного консорціуму, в рамках задекларованих Газпромом можливостей довгострокового співробітництва в нафтогазовій сфері з Україною, пише «Нетрадиційний газ в Україні«.

Який вплив матимуть такі зміни в нафтогазовому секторі України на розвиток проектів з видобування нетрадиційного газу і формування конкурентного ринку природного газу в країні?

Нагадаємо, що в 2013 році була запущена ціла низка проектів з розвідки та видобування нетрадиційних вуглеводнів в Україні, а також досягнуто значного прогресу стосовно імпорту природного газу з країн Європи. Команді Ставицького-Проскурякова вдалося підписати низку угод про розподіл продукції (далі по тексту – УРП) щодо видобутку нетрадиційних вуглеводнів з провідними світовими транснаціональними корпораціями в нафтогазовій сфері – компаніями Shell, Chevron, ENI, EDF, а також впритул підійти до підписання УРП з компанією ExxonMobil і практично розблокувати УРП з Венко Прикерченська Лтд.

Основні показники такої діяльності представлені в таблиці нижче:
unconventional-area-ru
Сумарно, мова йде про запуск робіт з розвідки та подальшого видобутку вуглеводнів на території 47 тис. км2, з можливим видобутку природного газу на рівні до 24,5 млрд м3 уже до 2030 року.

Практична реалізація таких проектів залежить від таких основних факторів: підтвердження значних об’ємів газу на вказаних ділянках в результаті геологічної розвідки, собівартості видобутку такого газу та можливості його транспортування споживачам в Україні та за її межами за допомогою газотранспортної системи України.

На даний час існує низка оцінок ресурсної базі нетрадиційних вуглеводнів в Україні відносно всіх значних дліянок нетрадиційних вуглеводнів. За різними оцінками, технічно видобувні запаси нетрадиційного газу України лише на суходолі складають від 1 до 3,6 трлн. м3.

Перспективність українських ділянок нетрадиційних вуглеводнів і на суходолі, і в Чорному морі також підтверджується самим фактом підписання провідними світовими нафтогазовими компаніями УРП, відповідно до яких ТНК беруть на себе зобов’язання інвестувати сотні мільйонів доларів в детальну геологічну розвідку проектних ділянок з бурінням десятків пошукових свердловин. Більше того, деякі проекти УРП передбачають виплату премії за підписання в державний бюджет України, наприклад, проект УРП України та консорціуму компаній на чолі з ExxonMobil стосовно Скіфської ділянки шельфу Чорного моря передбачає виплату 325 млн. доларів США в держбюджет за фактом підписання даної угоди.

Крім того, наявність значних запасів нетрадиційного газу підтверджується успіхами в розвідці/видобутку такого газу, досягнутими в недалекому минулому на сусідніх ділянках і на суші, і в морі. Зокрема, в частині глубоководного шельфу та ж ExxonMobil здійснює активну розвідку вуглеводнів на ділянці Нептун в руминській частині Чорного моря, що знаходиться поруч із Скіфською площею. В частині нетрадиційного газу на суходолі, Полтавська НГК в 2013 році отримала початковий потік газу на рівні 85 тис. м3 газу на добу після проведення ГРП на свердловині Руденківська-103 (Полтавська область); при цьому геологічні умови на даній свердловині можуть бути співставними з умовами Юзівської ділянки.

За словами Міністра енергетики і вугільної промисловості Ставицького, самі ТНК оцінюють собівартість видобутку нетрадиційного природного газу на рівні 250-270 доларів за 1000 м3. Багато залежить, тим не менш, від місцевих геологічних умов і від потоку газу, отриманого в результаті видобутку. Крім того, велику частку при видобуванні складають витрати на буріння, ГРП і реалізацію заходів з охорони довкілля, а тому важливий ефект масштабу, тобто наскільки масово і одночасно буде розроблятися та чи інша ділянка.

Аналіз розрахунків собівартості видобутку нетрадиційного газу на суходолі, зокрема зроблених на замовлення Європейської комісії, дозволяє стверджувати, що, за інших рівних умов, собівартість 1 тис. м3 в найбільш вірогідному сценарії може складати 273 долари, що, в цілому, підтверджує цифри, озвучені Міністром.

У випадку успіху геологорозвідувальних робіт на глибоководному шельфі Чорного моря, собівартість видобутку газу там може бути навіть нижчою. Незважаючи на те, що бурові і інші роботи з розвідки і видобутку газу глибоководного шельфу є на порядок дорожчими, ніж видобуток нетрадиційного газу на суходолі, в цілому, видобуток метану на шельфі передбачає буріння та експлуатацію значно меншої кількості свердловин.

Крім того потрібно відзначити, що комерційний видобуток нетрадиційного газу в Україні в значних обсягах розпочнеться не раніше, ніж через 4-5 років, після завершення етапу геологічної розвідки. До того часу можуть з’явитися і нові, менш витратні промислові технології видобутку нетрадиційного газу.

Таким чином, висока, на сьогодні, собівартість видобутку нетрадиційного газу не несе фатальних ризиків для розвитку проектів видобутку такого газу в Україні. Ціна в 268,5 доларів США за 1000 м3, згадана в останніх домовленостях між Газпромом та Нафтогазом, є, по суті, заявою про наміри, щоквартальне підтвердження яких можливе лише в короткостроковій перспективі (рік-півтора максимум). Апетити партнерів, дії третіх сторін та тиск ринку (спотова ціна на газ в ЄС зараз складає близько 400 доларів США за 1000 м3) будуть постійно штовхати ціну на газ до її верхньої межі. В решті-решт, навіть якщо ціна на газ в Україні залишиться на рівні 268,5 доларів США, в учасників проектів з нетрадиційного газу залишиться можливість експорту такого газу в ЄС за комерційними цінами, з використанням національної ГТС. Якщо, звичайно, дана ГТС буде доступна для нетрадиційного газу.

Можливий контроль над ГТС України з боку Газпрому несе суттєві ризики в частині безперешкодного доступу нетрадиційного газу в дану ГТС, особливо у випадку виходу України з третього енергетичного пакету ЕС. Такий розвиток подій може привести і до витискання ТНК з проектів по нетрадиційному газу в Україні, і до переформатування УРП з включенням в такі угоди Газпрома або його афілійованих компаній.

УРП з ТНК містять положення про те, що Україна сприяє доступу до об’єктів ГТС, які знаходяться під її контролем, або докладає розумних зусиль для забезпечення такого доступу у випадку передачі контролю над ГТС третім сторонам. Чи зможуть дані положення УРП забезпечити безперешкодний доступ до ГТС України для нетрадиційного газу? Адже у випадку оформлення контролю над українською ГТС, в Газпрому виникне очевидний конфлікт інтересів: навіщо транспортувати “своєю” ГТС газ, який складатиме конкуренцію газу Газпрома на ринках ЄС? В результаті може мати місце саботаж процесу приєднання трубопроводів з нетрадиційним газом до ГТС України, відмова в прийомі газу з “технічних” причин і т.д. Не виключено тут і втручання зі сторони перевіряючих та контролюючих органів, судів, тим більше, що суспільн думка в Україні не завжди підтримує проекти з видобутку нетрадиційного газу, а кампанії проти такого видобутку активно продовжуються.

При такому розвитку подій не варто скидати з рахунків і можливість співпраці ТНК та Газпрому в проектах з нетрадиційного газу в Україні.

Всі діючі УРП з видобутку нетрадиційних вуглеводнів в Україні, які доступні для ознайомлення, є тристоронніми: крім держави Україна та міжнародних нафтогазових компаній – інвесторів в розвідку та видобуток вуглеводнів, стороною угоди є ТОВ (далі по тексту – перше ТОВ), засноване державною компанією Надра України (90% капіталу) і ще одним незалежним суб’єктом господарювання, також у формі ТОВ (далі по тексту – друге ТОВ), з 10% капіталу. При цьому перше ТОВ – сторона УРП – зобов’язується інвестувати у видобуток вуглеводнів.

Уже сегодня не совсем понятно, откуда у третьей стороны СРП – первого ООО могут появиться миллиарды гривен на инвестирование в добычу нетрадиционных углеводородов уже через 4-5 лет (после завершения разведки), ведь уставной капитал таких компаний ничтожен по сравнению с возможными необходимыми инвестициями. Газпром, в свою очередь, может обеспечить такие средства.

Технически, Газпрому либо третьей стороне достаточно оформить контроль над вторым ООО и размыть его долю в компании путем вливания денежных средств в ее капитал, при молчаливом содействии Надра Украины.

Реализовав такой сценарий, Газпром, по факту, станет партнером международных нефтегазовых компаний по СРП, в обход положений текущих СРП о том, что изменение уставных долей в первом ООО должно согласовываться с участниками СРП. Парадокс, но именно энергетическая независимость Украины от монопольного поставщика газа и была основным аргументом украинской власти при принятии решения о реализации проектов нетрадиционного газа в Украине и «продавливания» таких решений на уровне областных рад Харькова, Донецка, Ивано-Франковска и Львова!

На следующий день после последних договоренностей между Нефтегазом и Газпромом относительно возможной цены на газ на уровне 268,5 долларов США за 1000 м3, Министр Ставицкий отметил, что данное соглашение не повлияет на развитиепроектов по нетрадиционному газу в Украине.

Что ж, само по себе данноесоглашение о намерениях, действительно, не несет значительных рисков для реализации проектов по нетрадиционному газу.

В тоже время, потеря контроля над ГТС Украины украинским государством в пользу Газпрома, напротив, несет непредсказуемые последствия для реализации таких проектов и, с большой долей вероятности, максимально усложняет построение в Украине конкурентного рынка природного газа со многими игроками.

Кстати, Президент Янукович во время своей пресс-конференции 19 декабря 2013 года заявил, что Украина готова к переговорам о создании трехстороннего консорциума по управлению газотранспортной системой Украины.

Остается только пожелать Министру Ставицкому и его партнерам в Кабинете Министров Украины и Нефтегазе здоровья и твердости в наступающем году; эти качества будут просто необходимы для отстаивания национальных интересов Украины в нефтегазовой сфере, при ежеквартальном согласовании цены на природный газ с коллегами из Газпрома в 2014 году.

Оставьте комментарий