Навіщо Росія використовує гідророзрив

«Газпром» та його дочірні компанії активно вдаються до використання технології гідророзриву пласта.

Щороку кількість випадків проведених ГРП збільшується. А «Газпром» оголошує все нові і нові тендери на проведення таких робіт.

І нині вже Росія потрапляє у незручну ситуацію. Адже на фоні нещадної критики видобутку сланцевого газу та застосування технології ГРП, структури «Газпрому» і самі грішать використанням гідророзриву для збільшення обсягів видобутку.

Знову активно згадати ГРП у Росії змусили події у компанії «Газпром нєфть Оренбург» — дочірнє підприємство «Газпром нафті», яка провела перший багатостадійний гідророзрив пласта в карбонатних колекторах.

На східній ділянці Оренбурзького нафтогазоконденсатного родовища було здійснено багатостадійний гідророзрив пласта, який був проведений в горизонтальній свердловині.

Схожа технологія застосовується і під час видобутку нетрадиційних природних газів, у тому числі сланцевого.

Щоправда, російські енергетичні концерни використовують ГРП і у так званих випадках «важковидобувних запасів» (ВВЗ). Коли свердловина виснажується і перестає давати високі показники газу чи нафти, то з неї «витискують» або «дотискують» необхідні запаси вуглеводнів.

І вже після того свердловина «вмирає». Схожий процес відбувається і під час видобутку сланцевого газу, коли свердловина відразу потребує «потискування».

Як тут не згадати слова президента Росії Володимира Путіна, який іще зовсім недавно жорстко «таврував» використання технології ГРП і називав їх варварськими.

«Для нас це (видобуток сланцевого газу) сьогодні не актуально. Якщо будуть рости технології, то ми для себе не виключаємо цієї можливості. Якщо і турбує (видобуток), то тільки з міркувань захисту довкілля, тому що видобуток сланцевого газу — це дуже варварський спосіб видобутку мінеральних ресурсів«, — стверджував Путін.

Проте, як бачимо, російські компанії не звертають увагу на слова свого президента і вдаються до зручного «варварського» ГРП. Та й це зрозуміло. Адже минулий і цей рік загрожує зниженням видобутку газу для Росії. Особливо для структур «Газпрому».

І для них використання ГРП — це єдиний і легальний шлях для втримання рівнів видобутку газу.

Задля справедливості варто сказати, що як і Росія, так і Україна вже давно використовують ГРП для подібних цілей «підтягування» видобутку сировини. В Україні у більшості випадків слово «ГРП» часто заміняють більш цнотливим «інтенсифікація видобутку».

Але у випадку Росії, то сьогодні можна побачити використання нових технологій, які походять саме із США, де їх використовують для видобутку сланцевого газу.

Буріння горизонтальних свердловин дозволяє поетапно виконувати декілька ГРП на стовбурі однієї свердловини для збільшення видобутку, одночасно впливаючи на окремі пласти.

Але Оренбурзьке родовища не є винятком. На Вінгапуровському родовищі компанії «Газпром нєфть», яке розробляє її дочірнє підприємство «Газпромнєфть- Ноябрськнєфтєгаз», також зовсім недавно була введена в експлуатацію горизонтальна свердловина.

На ній вперше в Росії був проведений десяти-стадійний гідророзрив пласта. До того часу максимальна кількість гідророзривів в одній горизонтальній свердловині у «Газпром нафті» не перевищувало восьми стадій.

Результат, звичайно, вражає. Видобуток збільшується приблизно на третину у порівнянні з отриманими результатами на горизонтальних свердловинах з меншою кількістю стадій гідророзрив.

«Газпром нєфть» ухвалила програму робіт з цією категорією запасів і, відповідно, з використанням ГРП до 2020 року, а тому епоха гідророзриву у Росії лише починається.

Окрім цих компаній технологію ГРП використовують й інші дочірні компанії «Газпрому». «Востокгазпром» іще з 2010 року таким чином експлуатує родовища Мильджінського газоконденсатного і Північно-Васюганського родовища.

У цьому році «Газпром нєфть» провела перший на Ямалі гідророзрив пласта на Новопортовському родовищі.

Роботи на Ямалі характеризуються високою складністю геологічної будови. Після проведення ГРП всі свердловини збільшили середньодобовий сукупний дебіт у 2,5 рази.

Слід також зрозуміти, що «Газпром» уже давно не експериментує, а використовує технологію ГРП по «повній програмі».

Вже згадуване Новопортовське родовище — це найбільше нафтогазоконденсатне родовище Ямальського району. Запаси цього родовища перевищують 230 мільйонів тонн нафти і 270 мільярдів кубометрів газу.

Власне, для робіт такого масштабу «Газпрому» і не лише йому знадобляться технології сучасного ГРП, яких у Росії немає.

Можна звичайно згадати слова керівника «Газпрому» Олексія Міллера.

«У нас є свої технології, у нас є свій досвід, тому я думаю, що ми зараз, напевно, можемо висунути гасло: якщо у вас є сланцевий газ, то ми до вас ідемо! У «Газпрому» є досвід за своїми технологіями розробки вугільного метану. Технології там ті ж самі що й зі сланцевим газом«, — стверджував він.

Хоча, все-таки технології різні, а тому російські газодобувні компанії почали масово залучати із США технології гідравлічного розриву пласта.

Ціль зрозуміла — збільшення видобутку на газонафтових родовищах, які були розвідані і розроблені іще за радянських часів.

Раніше ТНК-BP мала намір використати американську технологію гідророзриву спільно з горизонтальним бурінням на більш, ніж половині своїх свердловин. Тепер цими проектами займається правонаступник ТНК-ВР — компанія «Роснєфть».

Окрім «Газпром нафті» і «Роснєфті» також плани використання ГРП розробляє компанія «Лукойл».

Насамперед такі плани Росії вигідні постачальникам персоналу та обладнання для проведення гідроразривов, зокрема компаніям Schlumberger, Weatherford International і C.A.T. Oil, які належать до найбільших у цій сфері.

Та й керівник найбільшої російської видобувної компанії «Роснєфть» Ігор Сєчін прямо визнав, що, зміна в підходах до видобутку і масове використання гідроразривів пластів дозволяє «стати більш технологічно розвиненою компанією».

«Роснєфть» лише у 2013 році почала застосовувати технологію гідророзриву на 50 свердловинах. Для порівняння: у минулому році ГРП було проведено лише на трьох свердловинах.

Проте, вже зараз у Росії активно вивчають можливість використання технологій ГРП під час видобутку сланцевого газу і, навіть більше, сланцевої нафти, запасів яких у Росії іще більше, ніж у Європі та Україні.

Тому «обкатка» технології ГРП на власних виснажених родовищах дозволить «Газпрому» у майбутньому оперативніше і з власним досвідом приступити до розробки родовищ нетрадиційного газу і нафти.