Володимир Харкевич.

Шановна голово, шановні народні депутати, шановні громадські активісти, шановні журналісти! Щоби передбачити можливі ризики від застосування технології видобутку сланцевого газу, необхідно з’ясувати декілька питань. Перше, що таке сланцевий газ, скільки його є. Необхідно знати гідрогеологічні умови ділянки і необхідно знати особливості технології видобутку сланцевого газу.

Технологія видобутку сланцевого газу відома з 1821 року, тобто майже 200 років. Сланцевий газ видобувається із горючих сланців. А горючі сланці — це тверда корисна копалина, яка складається із сланців і твердої органічної речовини керогену. Кількість оцього керогену в сланцях — 10-15-60-80%. Так сланцевий газ продукують із горючих сланців (то сланець+кероген) хімічним способом — хімічним, підкреслюю. При розчинені керогену в бензолі і толуолі отримують метан, тобто власне природний газ, діоксид вуглецю і воду. Водночас, в менший кількості утворяться також оксиди сірки, оксиди азоту, оксиди фосфору. Екзотермічна хімічна реакція відбувається під тиском 3,5 МПа і температурі 380-500 °С. Калорійність сланцевого газу удвічі менше. Щоби відбулася реакція розчинення керогену в бензолі, необхідно відділити цей кероген від породи, від сланцю. Велике значення має, в якому вигляді цей кероген в породі. Якщо кероген находиться в вигляді прожилків, його відділити від породи легко. Якщо кероген находиться в вигляді тонких вкраплень, то практично неможливо відділити його.

У США вміст керогену у сланцях у середньому становить 35%, потужність покладу — 50-250 м. У Польщі вміст керогену 3%, потужність апробованого інтервалу — 5-10. На Олеській ділянці — півпроцента всього, також потужність апробованого інтервалу 5-10. Якщо у США одна свердловина дає промисловий видобуток 30 років, то у Польщі — там працювала така солідна компанія ExxonMobil, 4 роки працювала, пробурила 4 свердловини і жодна свердловина не дала промислового видобутку газу.