Науковці та дослідники у сфері енергетики, представники нафтових компаній, правозахисники та екологи з України, Європи та США обговорюють економічні та екологічні аспекти видобування нетрадиційного газу. Конференція стала першою спробою конструктивного діалогу між прихильниками фрекінгу та їх опонентами.

Найгострішу суперечку спровокувало питання щодо імовірних екологічних наслідків видобування сланцевого газу в Україні. Доки представники «Shell» » запевняють, що технологія гідророзриву відпрацьована і абсолютно безпечна, активісти та лікарі зі США, діляться сумнозвісним досвідом: .

«Я почала займатись проблемою сланцевого газу, після того, як на свердловині біля мого будинку стався викид сірководню. Після цього кілька маленьких дітей з нашої околиці опинились в реанімації», – розповідає Карі Мацько, директор американської організації Народна співпраця по нафті і газу (штат Огайо).

Практика утилізації фрекінгової рідини шляхом її закачування під землю в Америці поки що не має альтернатив, розповідає Олена Міскун, експерт НЕЦУ: «Це триває з 2005 року, що з геологічної точки зору – мізерний відрізок часу, щоб оцінити, наскільки такий метод безпечний. Це бомба з годинниковим механізмом, який невідомо коли вибухне».

Серед найобговорюваніших тем – питання економічної доцільності видобування сланцевого газу. Одні експерти переконані, що сланцевий газ дозволить Україні отримати якщо не повну енергетичну незалежність від Росії, то принаймні мати сильний аргумент при переговорах щодо ціни на імпортний газ. Їхні опоненти називають тезу про сланцевий газ як майже невичерпне джерело дешевої енергії міфом. Вони переконані, що він виник через американський сланцевий бум, який став можливим завдяки двом факторам: завищеній оцінці запасів та штучно заниженим цінам на газ. Україна має інші геологічні умови, більшу щільність населення, натомість їй бракує бурильної техніки та кваліфікованих у цій царині фахівців.

«Нетрадиційний газ є викликом для України і можливістю для розвитку. Водночас він містить ризики, які можна компенсувати моніторингом та ризик-менеджментом», – стверджує Михайло Гончар, директор центру «Номос».

Антуан Сімон, експерт організації «Друзі Землі-Європа» вважає, що такого виклику варто було б уникнути:

«Сланцевий газ в Україні пройде тернисту дорогу, що призведе до ще більших цін, а також замкне громадські кошти в проектах, пов’язаних з викопним паливом, позбавляючи підтримки проекти з відновлюваної енергетики».