У просуванні проектів видобутку нетрадиційного і, зокрема, сланцевого газу в західні регіони України Кабмін досягнув проміжного успіху. Повторний розгляд депутатами Івано-Франківської облради проекту Угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться в межах ділянки «Олеська», між державою Україна, компанією «Шеврон Юкрейн Б.В.» і ТОВ «Надра Олеська» довів, що доки в Україні існуватиме діюча система виконавчої влади, представницькі органи можна зробити піддатливими. Враховувати їх зауваження загалом-то потрібно, але це не першочергова справа.
slanci
На дев’ятий день після провального голосування (20 серпня) за погодження проекту Угоди про розподіл продукції (УРП) Міністерство екології та природних ресурсів надіслало до Івано-франківської облради нібито доопрацьований проект угоди. В інформаційно-аналітичній записці до проекту стверджувалося, що із майже 140 пропозицій і зауважень, напрацьованих робочою групою, повністю враховано 14, частково — 35.

УРП і 40 івано-франківських депутатів

20 вересня 2013 р. на вимогу 40 депутатів облради (саме така кількість обранців підтримала в серпні попередній проект угоди!) було скликано позачергову сесію облради. Мета, як виявилося, — домогтися бажаного для інвестора і Кабміну погодження угоди. Принаймні таке склалося враження.

Так, розробка родовищ нетрадиційного газу зміцнює енергетичну незалежність України, зокрема від «Газпрому» і РФ загалом. У цьому керівництво Івано-Франківської облдержадміністрації не сумнівається анітрохи. Її голова Михайло Вишиванюк на необхідності звільнитися від російського газового зашморгу наголошував і під час зустрічі з журналістами, і виступаючи перед депутатським корпусом.

Тож виконавча влада області зробила все, щоб «підготувати» депутатів дрібних фракцій, домагаючись від них лояльності та голосів «за» потрібне рішення облради. Тому фракція ВО «Свобода» відмовилася брати участь у роботі сесії облради. Депутати від «Батьківщини» до зали прийшли, але документа не підтримали.

Врешті-решт, народні обранці 62 голосами із 114 погодили новий проект угоди, прописавши вимоги, невиконання яких може заблокувати досягнуту згоду.

Виконавча влада не ризикнула позбавити більшість депутатів будь-якого простору для свободи виявлення їхніх позицій (Повне ігнорування побоювань громадськості щодо шкідливих наслідків видобутку сланцевого газу, висловлене місцевими депутатами, звузило б шанси провладних політсил чи їхніх сателітів потрапити до місцевих рад на виборах-2015).

Аргументи і контраргументи

Проте «чорних дір» УРП ніхто не закрив. Робочій групі так і не було надано позитивного висновку державної екологічної експертизи. Секретар міжвідомчої комісії з організації та виконання УРП, радник міністра екології та природних ресурсів Володимир Ігнащенко переконував кореспондента, що для отримання цього документа (поновленого варіанта УРП) ніхто не надсилав запиту в установленому законом порядку. Не вірити людині, яка стояла у колиски УРП, начебто безпідставно.

Та його «аргументи» щодо угоди про «Олеську» легко спростовує голова облради Василь Скрипничук: «Навіть на початку вересня за останніми пропозиціями робочої групи розробникам угоди було направлено звернення, щоб вони надали висновки екологічної, правової та фінансової експертиз. Склалося враження, що вони або не отримують того, що ми їм надсилаємо, або не читають«.

Втім, більшість депутатів вирішили, що комплексну експертизу проекту угоди депутатам має надати… облдержадміністрація. Вони, вочевидь, керувалися приблизно таким мотивом: якщо виконавча влада підготувала проект потрібного рішення обласної ради, то нехай і «вибиває» експертні висновки в міністерствах.

Здивування місцевих обранців знову викликав пункт угоди, в якому йдеться про відмову держави Україна від імунітету в українських судах. Аж ніяк не задовольнила депутатів від «Батьківщини» відповідь присутнього на сесії облради міністра енергетики і вугільної промисловості Едуарда Ставицького: «Шеврон — це міжнародна компанія, яка керується міжнародною судовою практикою» (Щодо міжнародних судів — беззаперечно. Решту юридичних дій і їх наслідків вочевидь матимемо, не дай Боже, нагоду побачити).

Ще одним чутливим питанням було таке: як в угоді буде остаточно враховано інтереси територіальних громад Прикарпаття?

Опозиційні депутати облради вже змирилися з тим, що обласна рада в особі комунального підприємства «Прикарпаттясланцгаз» не матиме 25% в угоді та можливості за рахунок прибутків від реалізації сланцевого газу наповнювати позабюджетний фонд для розвитку громад (Напевно, цим питанням треба було предметно цікавитися в процесі оголошення тендеру, відбору кандидатів. Адже про участь «Прикарпаттясланцгазу» ніхто в процесі тендерного відбору навіть не згадав…).

Наївно сподіватися, що компанія «Шеврон» і Кабмін поділяться таким, імовірно, ласим шматком власності, а отже, й прибутками з органом місцевого самоврядування. Голова облради В. Скрипничук у власному проекті рішення сесії «зменшив бажання» місцевих громад до «10 відсотків прибуткових вуглеводнів, видобутих на території області«. Але цю пропозицію, внесену на розгляд сесії першим заступником голови облради Олександром Левицьким, більшість депутатів відхилила.

Узгодивши позицію з Кабміном та інвестором, облдержадміністрація, напевно, ще в серпні вирішила, що передати в розпорядження представницького органу області можна максимально 10% частки держави у прибуткових вуглеводнях. Тож саме пропозицію більш як місячної давності, яка виходила від виконавчої влади, тепер підтримали депутати…

Як рахують «скупі люди»

«Що ж маємо? Частка держави у прибуткових вуглеводнях є невеликою — від 17 до 40%. (Треба зазначити, це непогана частка для УРП, якщо брати максимум) Область отримає приблизно від 1 до 4% відсотків прибутків від видобутку сланцевого газу на її території та його реалізації. Це надто мало. Але так порахували скупі люди, і ми були змушені зійтися на цьому«, — висловлює стурбованість голова облради В. Скрипничук (Якщо не згодні — чому прийняли умови УРП?!).

Однак для того, щоб передача облраді 10% частки держави у прибуткових вуглеводнях не суперечила закону до (і після) 1 січня 2014 р., що передбачено підписаною відповідною угодою між облрадою і Кабміном, місцевим депутатам знадобилося ще й просити народних обранців (депутатів ВР) внести зміни до статті 29 Бюджетного кодексу. Адже діюча норма зобов’язує всі кошти від використання (реалізації) частини виробленої продукції, що залишаються у власності держави відповідно до угод про розподіл продукції, спрямовувати до держбюджету.

Отже, місцеві депутати вчинили «навиворіт». Вони не домагалися врахувати всі свої зауваження, наслідком чого була б умова погоджувати угоду з ними. А м’яко постановили: погодження угоди набирає чинності лише після врахування всіх згаданих вище зауважень посадовими особами, державними установами та органами. І хто і що «допише» в УРП, а також як місцеві обранці зрозуміли і захищали інтереси громади, остання, здається, дізнається постфактум.

Рішення сесії Івано-Франківської облради підказує виконавчій владі Львівщини, як переконувати депутатів, щоб забезпечити погодження сланцевої угоди на користь місцевої громади і країни. Та це вже інша історія.