Іноземні енергетичні компанії згортають проекти з видобутку газу в Україні. Серед головних причин — падіння цін на світових ринках і висока рента на газовидобуток. Чи є майбутнє у сланцевого газу в Україні?
196
Спочатку американська ExxonMobil згорнула свій проект з видобутку газу на шельфі Чорного моря, а нідерландсько-британська Shell заморозила проект видобутку газу зі щільних пісковиків на Юзівській ділянці, що на території Харківської та Донецької областей. І ось нещодавно американська Chevron офіційно вийшла з проекту видобутку сланцевого газу на Олеській площі, що на Львівщині та Івано-Франківщині, і взагалі пішла з України. Це попри те, що ресурси цього регіону на Західній Україні оцінювали майже у 3трильйони кубометрів газу.

Дешеві енергоносії і дорога рента

Як пояснила Chevron у коментарі Deutsche Welle, «можливості видобутку сланцевого газу у Центральній та Східній Європі не конкурують з іншими можливостями у світовому портфоліо Chevron«. Насправді, переконані експерти, причин такого рішення — кілька. Президент київського Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар передусім виділяє зниження цін на нафту і, як наслідок, на газ. «За таких умов дорогі проекти розробки покладів нетрадиційного газу стають менш вигідними, ніж це було тоді, коли ціни на вуглеводні були високими. Особливо складно реалізовувати такі задуми у європейських країнах, де діють жорсткі екологічні умови«, — додає експерт.

Його колега Юрій Корольчук, член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій, вважає, що проекти з розробки нетрадиційного газу конкурентоздатні лише за ціни на нафту у понад 100 доларів. Тому за нинішньої вартості «чорного золота» марки Brent у приблизно 55 доларів великі корпорації нерідко згортають проекти з розробки нетрадиційного газу.

Схожа ситуація у Польщі

Зокрема Chevron пішла не лише з України. Компанія згорнула свої проекти у всіх європейських країнах: у Польщі, Литві, Румунії та Болгарії. Так, у Польщі, наприклад, офіційна версія виходу з країни така сама, яку прес-центр Chevron озвучив у листі DW із запитом щодо України: «можливості видобутку сланцевого газу у Центральній та Східній Європі не конкурують з іншими можливостями у світовому портфоліо Chevron». Разом із Chevron, протягом останніх трьох років з Польщі пішли також Exxon Mobil, Total та Marathon Oil.

За оцінкою американського видання Bangor Daily News, для цього були спільні для всіх цих компаній причини. Перша — це різке падіння цін на вуглеводні у світі, через яке навіть великі енергетичні компанії вимушені згортати свої проекти, котрі знаходяться у початкових стадіях, і в рамках яких безпосередньо до видобутку газу чи нафти ще далеко. Друга причина полягає у тому, що газу у польських родовищах виявилося менше, ніж розраховували спочатку. А третя — умови видобутку виявилися складнішими, ніж сподівалися.

За таких обставин не допомогли утримати закордонних нафтовиробників навіть плани польської влади запровадити для таких компаній шестирічні податкові канікули. «То що вже й говорити про Україну«, — каже гендиректор Центру досліджень енергетики (EIR Center) Олександр Харченко. «Тут рента (так званий податок за користування надрами для випробування вуглеводнів. — Ред.) на видобуток за договорами спільної діяльності становить 65 та 70 відсотків (у другому та третьому кварталах 2015 року відповідно. — Ред.), тоді як в середньому в інших країнах світу від 20 до 35 відсотків«, — каже експерт.

Видобуток зменшується

«Підвищення ренти в Україні запровадили у серпні 2014, і це негативно позначилося на роботі газовидобувних компаній: вони почали скорочувати свою діяльність, і видобуток газу та нафти почав зменшуватися«, — додає Юрій Корольчук. Водночас експерт наголошує, що при цьому приватні компанії — видобувники газу самі не йдуть на діалог із владою.

За його словами, приватні компанії не розкривають того, наскільки для них є збитковим підвищення ренти. «Наскільки я знаю, — каже Корольчук, — рента у 50-60 відсотків для них терпима. Тому що собівартість видобутку досить дешева. Практично всі родовища — це родовища, які були розвідані ще за часів Радянського Союзу, там є всі геологічні данні, залишається тільки провести промислову свердловину і облаштувати її. А це — значна економія коштів«.

Перешкоди енергетичній незалежності

Вихід Chevron відразу з кількох країн у Європі може свідчити також і про системні проблеми у корпоративній стратегії, вважає Михайло Гончар. «Вірогідно, компанія застосовувала у європейських країнах надто шаблонні підходи, не розділяючи стратегію для Західної Африки та Східної Європи. Так і в Україні взаємодія компанії з урядовими та неурядовими структурами, імовірно, виявилася недостатньою«, — підсумовує експерт. Утім не останню роль, каже Гончар, відіграла і «антисланцева» пропаганда Кремля та «Газпрому». «У розробках нетрадиційного газу в Україні «Газпром» вбачав виклик для того європейського газового ринку, на якому він займає достатньо потужні позиції. Тому дискредитація проектів розробки сланцевого газу, яка мала місце практично в усіх країнах, теж справила свій ефект«, — зазначає експерт.

Безпосередньо негативно подзначилися дії Росії на іншому амбітному українському проекті з видобутку газу. На Юзівській ділянці, що на території Харківської та Донецької областей, нідерландсько-британська Shell планувала пошук та видобуток газу ущільнених пісковиків. Утім проект заморозили: «У липні 2014 через бойові дії на сході України компанія Shell оголосила форс-мажор щодо здійснення операційної діяльності на Юзівській ділянці«, — повідомили DW у корпорації. На думку Олександра Харченка, «Росія розпочала агресію, зокрема, і для того, щоб зупинити розвиток великого газового проекту, який мав змогу дати Україні можливість стати газово незалежною, а в найближчі десятиліття — експортером блакитного палива«.

Ще один багатообіцяючий проект американської ExxonMobil теж завершився безрезультатно: після анексії Криму компанія відмовилася від планів видобувати газ на українському шельфі Чорного моря, неподалік острова Зміїний. Михайло Гончар переконаний, що «це свідчить про те, що коли Росія планувала агресію проти України, то одним із мотивів було створити максимально несприятливі умови для українських проектів розробки шельфового та нетрадиційного газу«.

Подальші перспективи

Тепер, коли Chevron, Shell та ExxonMobil згорнули всі масштабні проекти з дослідження газових родовищ, в Україні все ж залишилося кілька газових проектів. Зокрема, італійська ENI та австрійська RUG придбали ліцензії в Західній Україні, неподалік Олеської площі, і ведуть розвідку сланцевого газу. Масштаб цих проектів значно менший, ніж ті, від яких вже відмовилися. Але це, зазначають експерти, свідчить, що інтерес досланцевих проектів в Україні залишається.

Аби зробити видобуток більш привабливим, українські політики пропонують знизити ренту на видобуток майже вдвічі. Днями до Верховної Ради було внесено відповідний законопроект. Водночас Юрій Корольчук звертає увагу на певну «дискримінацію», закладену у цей законопроект. «Знижувати такі рентні платежі планують лише для нових компаній, тоді як для тих, хто вже працює, ренту знижувати не будуть«, — пояснює експерт. Корольчук пропонує надати пільгові умови для всіх видобувачів газу, щоб збільшити видобуток і гарантувати енергетичну незалежність. Утім, на заваді такому підходу можуть стати дірки у бюджеті, які уряд сподівається залатати, зокрема, надходженнями від ренти.