Сланцевий газ — обманний випад?

В бойових мистецтвах розповсюджені «обманні удари», скажімо коли ви реагуєта на «заявлену» загрозу прямою правою, а отримуєте хук лівою.
drilling site
Чи справді надпотужні фінансові клани, в особі корпорацій «Шелл» та «Шеврон«, прийшли в Україну по вуглеводні? За сумнівними економічними перспективами видобутку сланцевого газу можуть бути приховані значно серйозніші цілі.

На цей раз обійдемося без «примітивної конспірології», хоча і є спокуса перевести цю тему в «теорію змови». Але висновки нехай кожен зробить самостійно.

Згідно п.18.1 проекту «Угоди про розподіл вуглеводнів…» (п.18.1) Держава повинна «сприяти в отриманні Інвестором та/або Оператором доступу до систем водопостачання, необхідних Оператору для здійснення Операцій з вуглеводнями на недискримінаційних умовах». Також у проекті «Угоди…» «Інвестору» надається право використовувати водні ресурси безкоштовно і майже без обмежень. Які ще права Інвестора передбачені у нещодавно підписаній «Угоді…» залишається лише здогадуватись, текст скріпленого підписами офіційних персон документу — засекречений, що викликає серйозні підозри та логічне запитання: навіщо тоді було її («Угоду…») погоджувати сесіями обласних рад?

Лазарук Ярослав Григорович, доктор геологічних наук, член державної комісії по запасах корисних копалин, на громадському обговоренні заявив, що для досягнення запланованих компанією «Шеврон» обсягів видобутку сланцевого газу необхідно до 4-х мільярдів тон води та мільйони (!) тон хімікатів.

Можна сперечатися з цими цифрами але у будь-якому випадку мова йде про критичні для водозабезпечення населення об’єми води, а для екології концентрації шкідливих речовин.

Ніхто, в тому числі «Інвестори» — «Шелл» та «Шеврон», не заперечують наявність ризиків забруднення питної води, а більшість вітчизняних науковців та експертів вважає такі ризики надзвичайно серйозними. Існує також достатньо фактів зараження грунтових вод небезпечними для здоров’я та життя людей хімікатами, з переліком яких (далеко не всіх) можна ознайомитись на сайті цього ж «Шеврону».

Якщо раптом, цілком випадково, у регіонах видобутку сланцевого газу не стане придатної для пиття води? Питання не таке вже й наївне — у США вже з’явились населені пункти в яких воду неможливо використовувати навіть у побутових цілях і така ситуація там, мабуть теж «випадково», трапилася після початку видобутку сланцю. Звичайно, як і мешканцям у США, нам воду будуть завозити. І звичайно не задурно. Хто?..

На сьогодні вже один мільярд людей страждає від браку питної води, а через двадцять років ця проблема може стати актуальною для половини людства.

Прогнозів майбутніх воєн за прісну воду більше ніж достатньо. Натомість бутильована питна вода, як і нафта, перебуває у власності кількох транснаціональних корпорацій. Ці корпорації належать власникам ФРС. Хто контролює нафту (через фінанси) — контролює економіку, але це не абсолютна влада. Абсолютна влада у тих хто контролює життя.

Тому інтереси співвласників ФРС, з чиїми компаніями підписані злочинні «Угоди про розподіл вуглеводнів…» і яким віддано на 50 років у фактично безкоштовне володіння наші надра, можуть бути не лише у видобутку вуглеводнів. В процесі реалізації «Угоди…», якою взагалі ігноруються будь-які права територіальних громад, так звані «Інвестори» можуть отримати значно більше — повний контроль над життям мільйонів людей. А за одно непоганий ґешефт на питній воді…

Як запобігти обманному випаду і непропустити смертельний удар?

Нанести удар на випередження. Таким ударом є створення самоврядних територіальних громад, рішення яких про заборону видобутку сланцевого газу на своїй території є остаточним і вищим всіляких нелегітимних «Угод…».

Часу на роздуми не залишилось.

Author: editor

Share This Post On