У Верховній Раді України вже двічі лунали компетентні дискусії про сланцевий газ та газ ущільнених пісковиків. Першими цю тему слухали депутати-члени Комітету з паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Другими у цю проблематику поринали депутати-члени Комітету з екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Наразі колективом телепроекту «Грін відео» підготовані та розповсюджені записи обох слухань. А самими комітетами — резолюції цих заходів.

Почнемо з Комітету екології. Ось посилання на запис слухань в цілому та записи кожного з виступаючих (їх було 22): youtube.com

Ось запис слухань від 22 травня 2013 року повністю (увага, захід тривав 4,5 години):

Першою виступила Ірина Сех, голова комітету, народний депутат України. Вона розповіла про актуальність цих слухань та гостроту питання:

Другий виступ дістався Петру Голубу, раднику Міністра екології та природних ресурсів України, гендиректору ДП «Укрнаукагеоцентр» НАК «Надра України». Посадовець прийшов замість міністра Проскурякова, який мав більш важливі справи у той день. Спочатку радник намагався прочитати присутнім лекцію, написану, як для школярів. Але його викликали на відверту розмову, до якої, як ми бачимо, гендиректор виявився неготовим:

Третім до мікрофону підійшов Петро Гожик, директор Інституту геологічних наук НАНУ, академік НАНУ, професор, д.г.-м.н., який мав можливість ознайомитися з текстом угоди між Україною та компанією «Шелл» і побачив там багато недосконалостей:

Четвертий виступ — Грехем Тайлі, голова представництва «Шелл» в Україні. Він також має вигляд людини, яка не готова до фахового діалогу:

Номер п’ять — Ярослав Мовчан, легенда української природо охорони. Виступає за себе та за академіка Вадима Лялько, який захворів та не зміг прийти на слухання. З біографією Ярослава Івановича можна ознайомитися тут: http://necu.org.ua/people/movchan/. Доктор наук підкреслив, що фрекінг — це сотні тонн отруйної хімії, якщо його застосовувати поблизу від геологічних розломів, ці тонни будуть потрапляти і в підземні води, і на поверхню:

Шостим до мікрофону прийшов Володимир Харкевич, викладач геологічного факультету Львівського національного університету ім. І.Франка, к.г.-м.н. Тема виступу: «Небезпеки від застосування технології видобування сланцевого газу на Олеській ділянці». Повний розгром більшості сланцевих міфів! Дуже вдумливо та переконливо:

Щаслива сьома цифра дісталася Хорхе Зукоскі (Jorge Zukoski), президенту Американської торгівельної палати в Україні (тієї самої, яка, буцімто, тисне на депутатів Верховної ради України, щоб вони дозволили безконтрольний з боку екологів та економістів видобуток газу методом фрекінгу в Україні). З перших слів пан президент відмовився розмовляти про екологічні аспекти видобутку сланцевого газу (власне, що було заявлено темою слухань), а присвятив свій спіч економіці, розповідям про робочі місця та іншим подібним питанням. Доповідь була побудована у найкращих традиціях риторичної науки. Нажаль, на питання «Чому ж вам з такими аргументами не вдалося переконати американців, адже у США вже чотири штати та більше 100 населених пунктів заборонили фрекінг на своїх землях?», пан доповідач висловився, мовляв, тому що ми не працюємо в Америці, а працюємо в Україні, чим викликав справжній регіт у залі:

Вісім — Зофія Кубрак, асистент кафедри токсикологічної та аналітичної хімії Львівського національного медичного університету ім.Д.Галицького, к.фарм.н. Фахівець доповіла про страшні наслідки впливу речовин, які використовуються при фрекінгу, на організм людини:

Дев’ятою слово отримала Олена Кравченко, блискучий юрист та виконавчий директор відомої громадської організації «Екологія. Право. Людина.» Її виступ можна назвати так: повний розгром сланцевого безладу, який наступив у нашій державі:

Десяте слово — знов за юристом, Дмитро Скрильніков, голова громадської організації «Бюро екологічних розслідувань», помітив, що компанії-гості, які прийшли в Україну за сланцевим газом, нічого насправді не гарантують. В усіх промовах та документах вони оперують фразами на кшталт «ми віримо, що», а чомусь ніде не кажуть: «Ми гарантуємо, що…» Юрист подивився на надруковані документи, наприклад, на ОВНС по Біляєвській свердловині, та побачив там купу помилок та невідповідностей, наприклад, немає жодної екологічної експертизи всього цього:

Одинадцятий номер — за Іриною Лендел, заступником директора Центру економічного розвитку при Коледжі урбаністики Університету Клівленда (США), яка позиціонує себе як незалежного експерта. Втім, цей науковець вже вкотре приймає участь у різноманітних акціях, організованих за участю компанії «Шелл». З іншого боку, в її фокусі здебільшого економіка США, про екологію вона згадує лише під час відповідей на запитання. До речі, і вона виявляється, не є прихильником неконтрольованого фрекінгу:

Дванадцятою на трибуну вийшла Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, яка закликала негайно розірвати усі договори з компанією «Шелл», які стосуються видобутку сланцевого газу:

Тринадцятий виступ, попри всі забобони, виявився вдалим: до мікрофону вийшов Володимир Бенько, директор Департаменту геології Державної служби геології та надр України. Посадовець офіційно заявив, що в Україні немає сланцевого газу, що газ цей — взагалі «гіпотетичний», а власні геологічні дослідження у державі не фінансуються:

Чотирнадцятою до присутніх звернулася Галина Олійникова, керівник відділення Всеукраїнської екологічної громадської організації «Мама-86» у місті Артемівськ, яка розкритикувала позицію самоусунення від захисту державних інтересів, яку продемонстрував представник Держгеонадр:

П’ятнадцятим був Ігор Швайка, заступник голови Комітету ВРУ з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності ВРУ, народний депутат України:

Під шістнадцятим номером стався виступ Ігора Васюника, голови підкомітету з питань нафтової промисловості і нафтопродуктозабезпечення Комітету ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, народного депутату України, який розповів про власний законопроект, спрямований на захист територіальних громад від можливого негативного впливу від видобутку сланцевого газу або газу ущільнених пісковиків:

№ 17 — Олексій Балицький, голова постійної комісії з питань екології, природних ресурсів та рекреації Львівської облради. Доповідач розповів, що буде втрачено Україною, якщо не зупинити «сланцевий шабаш»:

Вісімнадцята промова дісталася Пітеру Кларку, представнику ще одного нафтогазового гіганту — компанії «Шеврон». У Пітера був поганий старт — він спробував було показати презентацію своєї компанії, яку з колегами вже показував якнайменш разів сто на зустрічах з природоохоронцями, політиками, науковцями, громадянами і таке інше. Якось психологи компанії змогли вгадати — ця презентація дратує навіть найбільш спокійну людину… Обійшлося без презентації. І на тому подяка:

Дев’ятнадцять — автор цього тексту. В мене було мало часу, тому на відео — лише те, що я встиг сказати. Те, що я хотів сказати дивіться тут: http://www.zfront.org/vistup/.

Двадцятий номер виступу дістався Віталію Горбатенко, представник Центру соціально-економічного моніторингу, помічнику першого заступника голови Львівської облради, який спростував брехню деяких ЗМІ про «сланцеву Європу» та навів приклади заборони видобутку «нетрадиційних газів» методом водного фрекінгу:

Двадцять першим до мікрофону дістався Валерій Ловчиновський, якому ми дякуємо за це відео та за той титанічний труд на користь нашої держави, який він присвячує антифрекінговій боротьбі, захисту заповідних земель, популяризації природоохоронних знань тощо. До залу він прийшов не з пустими руками — приніс фрекінг-рідину з однієї з українських свердловин. Запропонував скуштувати або хоча б понюхати сморід. Бажаючих не знайшлося:

22 — останнім на трибуну піднявся голова Громадської ради при Міністерстві екології та природних ресурсів України Валентин Савицький. Він почав свій виступ з почав підтвердження того, що він і є голова «тієї самої продажної Громадської ради при Мінекології» (за декілька хвилин до цього голова ХОГО «Зелений фронт» Олег Перегон сказав у своєму виступі, що у цю так звану Раду підібрали не фахівців, а тих, хто дасть згоду на все що завгодно). Зал буквально покотився від реготу. Більш нічого суттєвого, представник цього органу, на мою думку, висловити не зміг:

Дуже довго — аж до 4 липня — готував комітет резолюцію слухань. Не сумніваюся, що тиск був шаленим. Результат цієї роботи, на мою думку, не ідеальний. Він м’якше, ніж хотілося б, але це — прорив для держави. Наводимо цей документ повністю:

КОМІТЕТ З ПИТАНЬ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ, ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

від 4 липня 2013 р.                                                                    № 13/1

Щодо слухань у Комітеті на тему
«Екологічні проблеми видобування
сланцевого газу в Україні»

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи розглянув питання щодо екологічних проблем видобування сланцевого газу в Україні та результати слухань у Комітеті 22.05.13 на тему «Екологічні проблеми видобування сланцевого газу в Україні» і відзначає.

У слуханнях взяти участь народні депутати України та працівники Верховної Ради України, Ради національної безпеки і оборони України, представники Міненерговугілля, Держгеонадр, НАК «Надра України», НАК «Нафтогаз України», НАН України, Львівської обласної ради, Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Посольств Великобританії, Нідерландів і США в Україні, Американської торгівельної палати в Україні, офісу Міністерства енергетики США в Україні, компаній «Шелл Експлорейшн енд Продакшн Юкрейн Інвестментс (IV) Б.В.» і «Шеврон», науковці, представники неурядових організацій, засобів масової інформації та громадськості.

Учасники слухань у Комітеті взяли до відома таку інформацію:

З 2012 р. органами державної влади було прийнято ряд рішень щодо видобутку сланцевого газу в Україні. Зокрема, Верховною Радою України прийнято зміни до законодавчих актів, згідно з якими газ сланцевих товщ віднесено до вуглеводневої сировини, нетрадиційних вуглеводнів. Кабінетом Міністрів України видобування та використання зазначеного газу віднесено до пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, затверджено умови конкурсів на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах Олеської та Юзівської ділянок, на яких можна його видобувати.

Підписано Угоду про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Юзівська, між Державою Україна та компанією “Шелл Експлорейшн енд Продакшн Юкрейн Інвестментс (IV) Б.В.” і товариством з обмеженою відповідальністю “Надра Юзівська”.

З одного боку сланцевий газ є важливим енергоресурсом серед нетрадиційних видів палива. За інформацією Держгеонадр на території України розглядається два перспективних регіони з покладами сланцевого газу: Дніпровсько-Донецький та Люблінський із запасами 1,36 трлн. куб. м та 4,22 трлн. куб. м відповідно. З цих 5,58 трлн. куб. м в кінцевому рахунку з технічних причин можуть бути вилучені 1,19 трлн. куб. м (до 20 відсотків), що дозволить суттєво посилити власну ресурсну базу вуглеводнів в Україні. За умови використання лише технічно доступного сланцевого газу, на рівні споживання 2011 р., доведених запасів цих ділянок вистачить на 27 років. Представники компаній, які прагнуть видобувати сланцевий газ в Україні, заявляють про безпечність технологій, які вони застосовують під час його видобування. Позиція державних органів полягає у можливості безпечного видобування сланцевого газу в України за умови повного дотримання вимог законодавства.

А з іншого боку можливі екологічні проблеми видобування сланцевого газу в Україні викликають протести громадськості, занепокоєння науковців, незважаючи на інформаційну діяльність компаній, які прагнуть видобувати газ ущільнених пісковиків та сланцевий газ в Україні. Це стосується екологічних наслідків та ризиків застосування технології гідророзриву пласта (ГРП), зокрема щодо:

забруднення водоносних горизонтів та водних об‘єктів;

використання значних обсягів води;

технологічне застосування небезпечних хімічних речовин;

можливе посилення сейсмоактивності при масовому застосуванні ГРП;

використання значного земельного фонду;

утилізації відходів буріння, включаючи можливо забруднені природними радіоактивними речовинами;

імовірних викидів забруднюючих речовин та вуглеводнів в атмосферу, що сприятиме парниковому ефекту.

Крім цього постають також інші питання, пов‘язані з видобуванням сланцевого газу, зокрема щодо додаткового навантаження на спеціалізовані підприємства з перероблення та знешкодження відходів, транспортну інфраструктуру, збільшення шуму та впливу інших фізичних факторів, необхідність вирішення питань щодо власності та підвищення занепокоєння населення в місцях потенційної діяльності у зв’язку з відсутністю належного масового інформування та оформлення необхідних документів, а також юридичні питання оформлення угод про розподіл продукції, зокрема щодо комерційної таємниці та надання гарантій збереження якості довкілля.

На думку учасників слухань всі зазначені наслідки та ризики вимагають підвищеної уваги до проектування, експертизи та будівництва відповідних об‘єктів та реалізації проектів, додаткових досліджень, розроблення необхідного законодавства, а питання збереження комерційної таємниці не повинно приховувати ризики для життя та здоров‘я жителів територій, на яких проводитимуться роботи щодо сланцевого газу.

Тільки всебічне вивчення питання розвідки та видобування сланцевого газу в Україні, відкритий діалог з громадськістю сприятиме врегулюванню проблемних екологічних питань на законодавчому рівні, оцінці впливу цієї діяльності та ризиків від її провадження на навколишнє природне середовище, забезпеченню дотримання вимог відповідних міжнародних договорів про екологічну інформацію та за результатами всебічного дослідження прийняттю виваженого рішення із зазначеного питання.

Зважаючи на викладене та враховуючи пропозиції, висловлені під час слухань, Комітет  в и р і ш и в:

1. Інформацію щодо екологічних проблем видобування сланцевого газу в Україні взяти до відома.

2. Рекомендувати:

2.1. Кабінету Міністрів України разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади:

2.1.1. До початку виконання робіт з розробки сланцевого газу за Угодою про розподіл вуглеводнів між державою Україна та компанією “Шелл Експлорейшн енд Продакшн Юкрейн Інвестментс (IV) Б.В.” і товариством з обмеженою відповідальністю “Надра Юзівська” та укладення нових угод щодо розробки сланцевого газу забезпечити виконання таких заходів:

а) організації постійно діючої системи екологічного моніторингу та екологічного контролю стану навколишнього природного середовища в місцях розвідки та видобутку сланцевого газу, в тому числі щодо радіаційного забруднення, а також введення в дію відповідних нормативно-правових актів;

б) забезпечення нормативно-правового врегулювання надання дозволів на користування надрами для видобутку сланцевого газу методом гідророзриву (крекінгу) з метою недопущення проведення ГРП поблизу основних запасів питної води, у районах сейсмічних розломів, районів з дефіцитом питної води, об‘єктів природно-заповідного фонду, зон водозаборів питної води;

в) забезпечення здійснення оцінки впливу на навколишнє природне середовище, в тому числі на віддалену перспективу, діяльності щодо сланцевого газу, погодження джерел та обсягів відбору води, необхідної для проведення гідророзриву з органами місцевого самоврядування та відповідними центральними органами виконавчої влади;

г) унеможливлення забруднення навколишнього природного середовища рідкими відходами від діяльності, пов‘язаної з розвідкою та видобуванням сланцевого газу, зокрема шляхом уточнення проектів будівництва сховищ для рідких відходів з урахуванням всіх можливих сценаріїв розгортання надзвичайних ситуацій, сертифікації транспортних засобів для перевезення стічних вод з метою попередження витоків у разі аварій або недбалості водія, заборони передачі забрудненої води на очисні споруди, на яких відсутня можливість знешкодження токсичних і радіоактивних матеріалів, розробленням варіантів очищення, утилізації, повторного використання відпрацьованих технічних вод та захисту поверхневих водних ресурсів;

д) проведення екологічного страхування відповідальності на випадок шкоди, заподіяної внаслідок забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів від діяльності, пов‘язаної з розвідкою та видобуванням сланцевого газу;

е) використання екологічно безпечних технологій для розробки сланцевого газу, проведення досліджень з оцінки стратегічних перспективних ресурсів та інвентаризації розвіданих запасів прісних підземних вод, природної захищеності цих вод та прогнозу можливого її порушення при застосуванні технології гідророзриву, експлуатаційних запасів технічних поверхневих та підземних вод, що можуть бути використані для забезпечення гідророзриву при видобутку сланцевого газу, картування розломних зон підвищеної проникності;

є) врахування разом з компаніями, що планують розробку сланцевого газу в Україні, у текстах відповідних угод про розподіл продукції положень щодо гарантій інвестора на випадок шкоди, заподіяної внаслідок забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів, проведення екологічного моніторингу стану навколишнього природного середовища та інформування громадськості про його результати, проведення геологічних досліджень задля уточнення умов видобування та прогнозування наслідків видобувної діяльності, проведення випереджувального інформування громадськості про переваги і ризики розробки сланцевого газу, участі компаній у соціально-економічному розвитку територіальних громад;

ж) оприлюднення і громадського обговорення результатів екологічного моніторингу, оцінки впливу на навколишнє природне середовище, хімічного складу розчинів для гідророзриву пласта, використання технологій, а також інших намірів щодо розробки сланцевого газу до ухвалення управлінських рішень;

2.1.2. Забезпечити оприлюднення екологічної частини Угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Юзівська, між Державою Україна та компанією “Шелл Експлорейшн енд Продакшн Юкрейн Інвестментс (IV) Б.В.” і товариством з обмеженою відповідальністю “Надра Юзівська”, проведення із залученням громадськості економічного, екологічного та юридичного аналізу зазначеної угоди;

2.1.3. Разом з підписантами розробити і внести зміни до Угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Юзівська, між Державою Україна та компанією “Шелл Експлорейшн енд Продакшн Юкрейн Інвестментс (IV) Б.В.” і товариством з обмеженою відповідальністю “Надра Юзівська” з метою виокремлення питань екологічної безпеки в окремий розділ з урахуванням необхідності виконання заходів згідно з пунктом 2.1.1 цього рішення.

2.1.4. Забезпечити проведення аналізу розвитку відновлюваних джерел енергії як альтернативи використання сланцевого газу, а також можливостей використання новітніх технологій для видобування залишків газу в існуючих свердловинах;

2.1.5. Прискорити подання до Верховної Ради України законодавчих актів щодо розв‘язання проблем, пов‘язаних з розробкою сланцевого газу в Україні, щодо оцінки впливу на довкілля з урахуванням вимог міжнародних угод і вимог Директиви ЄС 2011/92/ЄС, а також щодо обов‘язкового проведення державної екологічної експертизи;

2.1.6. Забезпечити неухильне дотримання вимог частини другої статті 11 Закону України «Про угоди про розподіл продукції» щодо обов‘язковості проведення державної експертизи з фінансових, правових, природоохоронних та інших питань відповідно до законодавства проекту Угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Олеська.

2.2. Мінприроди разом з Держгеонадрами забезпечити виконання конвенцій екологічного спрямування в частині, що стосуються діяльності, пов‘язаної з розробкою сланцевого газу, а також провести із залученням громадськості слухання щодо впровадження положень цих конвенцій.

2.3. Міненерговугілля розробити та подати на затвердження в установленому порядку зміни до Енергетичної стратегії України до 2030 року в частині прискорення розвитку відновлюваних джерел енергії, реалізації енергоефективних проектів та енергозберігаючих заходів.

2.4. Генеральній прокуратурі України забезпечити перевірку відповідності розроблення та укладення Угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Юзівська, вимогам частини другої статті 11 Закону України «Про угоди про розподіл продукції» щодо обов‘язковості проведення державної експертизи проектів угод про розподіл продукції з фінансових, правових, природоохоронних та інших питань відповідно до законодавства, а також вжити належних заходів прокурорського реагування.

3. Рішення Комітету направити до Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, Ради національної безпеки і оборони України, Кабінету Міністрів України, Мінприроди, Міненерговугілля, Мінрегіону, Держводагентства, Держгеонадр, НАН України, Донецької, Івано-Франківської, Львівської, Харківської обласних рад та державних адміністрацій, компаній «Шелл Експлорейшн енд Продакшн Юкрейн Інвестментс (IV) Б.В.» і «Шеврон».

Голова Комітету І. Сех

Тепер щодо Комітету з ПЕК. Там слухання відбулися 15 травня 2013 року. Ось відео слухань:

Увага, запис триває 2 години 43 хвилини. Щоб орієнтуватись в ньому, дивіться хронометраж виступів:

М.Мартиненко 0:01:12, 0:10:37, 2:30:31, 2:38:55, Голова Комітету ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, народний депутат України.

І.Рубан 0:03:58, директор Департаменту з питань виробництва традиційних та альтернативних видів палива Міненерговугілля.

В.Бенько 0:11:05, директор Департаменту геології Державної служби геології та надр України.

Дітмар Нойхаус 0:21:38, технічний директор Шелл Юкрейн Експлорейшн енд Продакшн.

В.Козленко 0:27:10, заступник директора Департаменту промисловості Івано-Франківської ОДА.

М.Гончар 0:29:19, директор енергетичних програм Центру «НОМОС».

Пітер Кларк 0:35:24, Генеральний Менеджер компанії Шеврон в Україні.

Ю.Сапронов 0:45:18, заступник голови Харківської обласної державної адміністрації, депутат облради.

А.Аваков 0:56:37, народний депутат України.

В.Омельченко 1:01:55, директор енергетичних програм Центру Разумкова.

І.Васюник 1:08:11, народний депутат України, член Комітету.

В.Михайлов 1:14:05, декан геологічного ф-ту, завкафедри геології корисних копалин Київського національного університету ім.Шевченка, доктор геологічних наук, професор.

Ю.Гергієвський 1:25:12, юрист.

О.Павленко 1:30:21, президент аналітичного центру «Діксі Груп».

Б.Крупський 1:41:18, радник Гендиректора ТОВ «Нафтогазбудінформатика».

О.Цигульова 1:51:38, керівник Харківської міської екологічної громадської організації «МАМА-86-Харків».

В.Яковлєв 1:55:03, доцент кафедри інженерної екології міст Харківської національної академії міського господарства, член ЕкоСуспільства «Зелена Вежа».

Т.Бобровицька 2:08:57, директор департаменту охорони навколишнього середовища ТОВ «Шелл».

Д.Казацький 2:15:45, депутат Слов’янської райради Донецької області.

І.Варченко 2:21:48, депутат Харківської обласної ради.

О.Кравцов 2:31:19, заступник голови Донецької обласної ради.

В.Боровик 2:34:49, Альянс «Нова енергія України.

На жаль, резолюція слухань (kompek.rada.gov.ua) не відповідає тому, що насправді обговорювалося. В ній також не враховані зауваження фахівців, наприклад, автора цих строк як учасника слухань. Ось мої зауваження до проекту резолюції (повністю не враховані):

Керівництву Комітету ВРУ з питань
паливно-енергетичного комплексу,
ядерної політики та ядерної безпеки

Народним депутатам України:
М.В. Мартиненко, А.Б. Авакову, Томенко М.В.

Зауваження
до проекту документу «РЕКОМЕНДАЦІЇ

Комітетських слухань на тему
«Видобуток сланцевого газу в Україні: перспективи та виклики»

(15 травня 2013 року)»

Шановні адресати! Як учасник слухань, які проходили 15 травня 2013 року у Комітеті з питань

паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, я мушу зазначити, що в проекті Рекомендацій припущено низку помилок, а саме: вказані несуттєві, такі, що не мають відношення до теми обговорення відомості, водночас не відображені факти важливі, суттєві, ті, які мають велике значення. Тому прошу врахувати мої виправлення цього документу.

  1. Другий абзац «Рекомендацій» пропоную викласти в наступній редакції: «Україна належить до країн, економічний розвиток яких значною мірою стримується нераціональним використанням енергоресурсів та недостатньою диверсифікацією тих енергоресурсів, що імпортуються. Разом з тим, обидва ці напрямки (підвищення ефективності використання енергоресурсів, їхня економія та отримання енергії з альтернативних, бажано відновлювальних, джерел) в останні роки в державі майже не розвиваються. Більше того, фактично в країні не ведеться розвідка нових традиційних родовищ вуглеводнів, хоча їхні нерозвідані запаси є значними».
  2. Третій абзац «Рекомендацій» пропоную викласти у наступній редакції: «Однією з складових цього процесу є розробка нових родовищ вуглеводнів, в першу чергу — так званого «традиційного залягання», видобуток яких є значно дешевшим, ніж так званих нетрадиційних видів газу (сланцевий газ, метан вугільних родовищ, газ ущільнених колекторів, тощо). Також перспективним є видобуток біогазу (наприклад, в Китаї 30% потреб в енергії задовольняється за рахунок саме біогазу, щорічний видобуток — 14 млрд. м3, що дозволяє експортувати частину цього газу). В той же час наукові прогнози щодо формування покладів нетрадиційного газу в межах території України є суперечливими, різні фахівці оцінюють їх по різному, деякі наукові центри навіть прогнозують відсутність придатних до видобутку покладів сланцевого газу або газу ущільнених пісковиків на території держави».
  3. Абзаци 4 та 5 пропоную вилучити як такі, що містять інформацію, яка не обговорювалася під час слухань.
  4. Абзац 6 пропоную викласти у такій редакції: «На території України, за деякими поки що не підтвердженими теоретичними прогнозами розглядається два перспективних регіони з покладами сланцевого газу: Дніпровсько-Донецький та Львівсько-Волинський з загальними ресурсами 5,58 трлн. м3, з яких в кінцевому випадку можуть бути технічно вилучені 1,19 трлн. м3 (до 20%), що дозволить суттєво посилити власну енерго-ресурсну базу вуглеводнів, але лише за умови конкурентоспроможної собівартості продукції, яка на даний час є невідомою. За умови використання лише технічно доступного сланцевого газу теоретично розрахованих деякими експертами запасів цих ділянок можливо вистачить на 27 років видобутку».
  5. Абзац 8 пропоную викласти у такій редакції: «Для проведення зазначених робіт необхідні інвестиції. Проекти з геологорозвідки та освоєння родовищ сланцевого газу  є перспективним напрямом залучення інвестицій за умов гарантування державними органами дотримання інвесторами технічних та екологічних нормативів та закладення відповідних нормативів у законодавчу базу держави».
  6. Абзац 10 пропоную викласти у наступній редакції: «До проектів з видобутку нетрадиційного газу можуть бути допущені тільки провідні міжнародні енергетичні компанії, які мають сучасні й безпечні технології, достатній досвід у цій сфері та зарекомендували себе як відповідальні надрокористувачі, що підтримують інтереси місцевих громад на території яких виконується видобуток. Всі державні вимоги з убезпечення населення та територій мають бути прописані в українському законодавстві до початку будь-яких робіт з розвідки або видобутку нетрадиційних газів на території України. Також мають бути заздалегідь визначені обсяги відповідальності у разі забруднення навколишнього середовища, яке призведе до втрати можливості користуватися певними ресурсами: ріллям, ґрунтовими або артезіанськими водами тощо, а також джерела відшкодування шкоди у разі виникнення відповідальності операторів газовидобування перед третіми особами».
  7. Абзац 11 пропоную викласти у такій редакції: «Також обов’язковою умовою виконання цих проектів повинна стати можливість отримання громадськими екологічними організаціями, іншими інститутами громадянського суспільства, а також окремими громадянами повної та достовірної інформації, що стосується проектів будівництва об’єктів, пов’язаних з видобуванням «нетрадиційних газів», угод, які заключні між комерційними структурами та державою щодо видобутку таких газів, врахування інтересів місцевих громад, соціальних питань та проблем захисту довкілля в таких угодах та при реалізації таких проектів. Також на законодавчому рівні мають бути закладені відсутні сьогодні можливості громадського та ефективного державного контролю за цією діяльністю».
  8. Абзац 12 пропоную викласти у наступній редакції: «Основними питаннями екологічної спрямованості, що виникають у зв’язку із впровадженням нових технологій при видобуванні сланцевого газу та газу ущільнених пісковиків в Україні є недостатній аналіз та неврахування існуючих результатів наукових досліджень світових та вітчизняних наукових установ при розробці вітчизняних нормативних актів, які стосуються видобутку «нетрадиційних газів», відсутність відповідних законів, нормативів, стандартів щодо наступних екологічних питань:

• забезпечення площ видобування значними об’ємами технічної води за умов спеціального водокористування (існуючий Водний кодекс України помилково відносить його до загального водокористування, що може спричинити трагічні наслідки для людей та довкілля), з встановленням жорстких лімітів та контролем за їх додержанням;

• висока вірогідність забруднення водних ресурсів (підземних ґрунтових, артезіанських вод та річкових басейнів) у разі відсутності заборони видобутку нетрадиційних газів поблизу від джерел водопостачання, тектонічних розломів, шахт та покладів артезіанських вод, що зазначено у цілій низці європейських та міжнародних нормативних актів, експертних оцінок та висновків міжнародних фахових установ;

  • існування реальної, описаної фахівцями, загрози сейсмічних проявів, позбутися якої можливо лише за умови нормативного обмеження проведення геолого-розвідувальних або видобувних робіт у місцях сейсмічної активності або тектонічних розломів, а також поблизу від працюючих або покинутих шахт, абсолютної заборони на цю діяльність у зсувонебезпечних районах та місцях розташування об’єктів, вплив на які сейсмічних проявів може привести до техногенної катастрофи або загибелі великої кількості людей;
  • існування ризиків радіаційного та хімічного забруднення територій у разі відсутності в державі нормативів щодо утилізації відходів глибинного буріння та фрекінгу;
  • існування ризиків знищення природних ландшафтів, екосистем, рідкісних видів тварин та рослин у разі відсутності заборони на проведення геолого-розвідувальних та видобувних робіт (щодо нетрадиційних газів) поблизу територій (та безпосередньо під ними) природно-заповідного фонду України;
  • велика вірогідність виникнення техногенних або екологічних аварій та катастроф у разі відсутності попередньої екологічної експертизи проектів, включаючи громадську екологічну експертизу;
  • відсутність спроможності держави ефективно ліквідувати наслідки забруднень навколишнього середовища, у разі відсутності законодавчої вимоги про оприлюднення складу ГРП-рідини, яка є в більшості країн, в яких ще не заборонено фрекінг;
  • вірогідність застосування для гідророзриву токсичних, тератогенних, шкідливих для здоров’я людей та довкілля речовин у разі неприйняття Україною закладеного Резолюцією Європарламенту від 21 листопада 2012 року принципу окремої реєстрації кожної хімічної речовини, яка буде використовуватися для фрекінгу у спеціальній агенції, ця реєстрація здійснюється тільки після доведення безпеки запропонованої речовини для довкілля;
  • можливість негативних віддалених наслідків від цієї діяльності через захоронення відходів фрекінгу у свердловинах (заборонена у Європі та частині США);
  • можливість розповсюдження повітряного забруднення та розтікання небезпечних хімічних речовин під час злив через зберігання фрекінг-рідини у відкритих амбрах (законодавчо заборонена у частині штатів США, Великобританії, Канаді тощо);
  • неготовність фахівців контролюючих органів, а також організацій, які займаються ліквідацією аварійних та надзвичайних ситуацій, медичних установ тощо до дій за призначенням щодо об’єктів видобування нетрадиційних газів через брак досвіду, відсутність відповідної інформації та освіти (низка міжнародних документів вимагає спочатку провести навчання персоналу цих органів та установ, а вже потім реалізовувати будь-які проекти щодо розвідки або видобутку «нетрадиційних газів».

• підвищення занепокоєності населення в місцях потенційної розробки у зв’язку з відсутністю належного масового інформування, що базується на фактах та наукових дослідженнях, натомість поширення інформації рекламного характеру про компанії, що хочуть видобувати газ, які не містять жодного попередження про реально існуючи ризики».

  1. Пункт 1.1. пропоную викласти у наступній редакції: «1.1. Негайно розпочати розробку проекту Закону України «Про нетрадиційні вуглеводні» з урахуванням наступних експертних оцінок та документів: Резолюції №90 (118) Міжнародного союзу охорони природи (http://portals.iucn.org/2012motions/?q=M-118), дослідження «Сланцевий газ України», зроблене під егідою USAID задля нашої держави(http://www.irgltd.com/Resources/Publications/Report_%20Volume%20II-ukr-final.pdf), Резолюції Європейського парламенту № A7-0283/2012 «Про вплив на навколишнє середовище діяльності з видобутку сланцевого газу та сланцевої нафти» (http://www.europarl.europa.eu/sides/getDoc.do?pubRef=-//EP//TEXT+TA+P7-TA-2012-0443+0+DOC+XML+V0//EN), Резолюції Європейського парламенту № A7-0284/2012 «Про промислові, енергетичні та інші аспекти сланцевого газу та нафти» (http://www.europarl.europa.eu/sides/getDoc.do?pubRef=-//EP//TEXT+TA+P7-TA-2012-0444+0+DOC+XML+V0//EN), «Критеріїв екологічної та техногенної безпеки при видобутку газу методом фрекінгу» (http://www.zfront.org/kriteriji_bezp/), розроблених волонтерською робочою групою вчених з різних регіонів України (створена за ініціативи ХОГО «Зелений фронт», Харків), ухвалені  науково-практичним семінаром «Критерії екологічної та техногенної безпеки при видобутку газу методом фрекінгу», який відбувся  в межах XV Спеціалізованої виставки «Енергетика. Електротехніка. Енергозбереження — 2012» у Харкові 9-11 жовтня 2012 року, рекомендацій «Щорічної доповіді НУО «Громадська оцінка процесу реалізації національної екологічної політики у 2011 році» (http://www.menr.gov.ua/content/article/11791), над створенням якої працювала практично вся екологічна експертна спільнота держави, а обговорення проходили в усіх областях  України (Розділ 5.1.3. цієї Доповіді цілком присвячено проблематиці сланцевого газу та газу ущільнений пісковиків)».
  2. Пропоную пункт 1.2. викласти у такій редакції: «1.2. Розглянути питання щодо внесення змін до:

Податкового кодексу України в частині уникнення позбавлення оподаткування використання води, землі та інших природних ресурсів під час робіт з пошуку та видобування нетрадиційних вуглеводнів;

Кодексу України про надра в частині екологічних питань видобування нетрадиційних вуглеводнів».

11. Пропоную пункт 1.3. викласти у наступній редакції: «1.3. Розробити нові та внести зміни до діючих регуляторних підзаконних актів з метою перегляду норм та стандартів, що не враховують сучасні досягнення технологій буріння колекторів нетрадиційних вуглеводнів і створити робочу групу із представників наукових установ, громадських екологічних організацій та профільних відомств для вдосконалення нормативно-правової бази з урахуванням міжнародного досвіду».

12. Пункт 1.4. викласти у такій редакції: «1.4. Перед початком робіт з видобутку або розвідки сланцевого газу або газу ущільнених пісковиків на перспективних площах провести за українськими стандартами оцінку їх екологічного стану силами офіційних державних наукових установ та незалежних громадських організацій. Постійно проводити моніторинг стану довкілля в процесі  виконання робіт з постійним інформуванням відповідних органів державної та місцевої виконавчої влади силами державних та громадських організацій та установ. Здійснювати постійний науковий контроль за діяльністю газовидобувників, додержання ними вимог українського екологічного законодавства, а також контроль викидів та відходів цього виробництва».

13. Пункт 1.5. доповнити словами: «етапів та особливостей   реалізації проектів з видобутку нетрадиційних вуглеводнів, ризиків, пов’язаних з цією діяльністю»

14. Пункт 1.7. викласти у такій редакції: «1.7. Забезпечити проведення системних наукових досліджень з екологічних та економічних питань видобування сланцевого газу на базі існуючих у США, Канаді та Великобританії свердловин».

15. У пункті 1.8. замінити вираз «представників профільних відомств та компаній» на «представників наукових установ НАНУ, експертів громадських організацій та представників профільних відомств». Представники комерційних структур є зацікавленими сторонами, сподіватися на їхню об’єктивну участь у процесі не варто.

16. До пункту 1.11 додати наступне: «…у реалізації проектів видобутку сланцевого газу, надаючи рівні можливості для виступів як представникам газовидобувних компаній, так і фахівцям наукових установ, громадським діячам, які попереджають про можливі негативні наслідки такого видобутку».

17. Додати пункт 5 в редакції: «5. Рекомендувати Верховній Раді України прийняти за основу законопроект №2318 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу видобування нетрадиційних вуглеводнів на навколишнє природне середовище у зв’язку з укладанням та під час виконання угод про розподіл продукції» та розглянути його на найближчій Сесії, як такий, що не викликав жодних зауважень або пропозицій під час слухань».

18. Додати пункт 6 в редакції: «6. Рекомендувати Верховній Раді України прийняти за основу законопроект №2936 «Про угоди про розподіл продукції» (щодо забезпечення інтересів територіальних громад, на території яких розташовані ділянки надр, що передаються у користування за угодою про розподіл продукції)» та винести його на розгляд найближчої Сесії».

19. Додати пункт 7 наступного змісту: «7. Ввести в державі мораторій на розвідку та видобування газів нетрадиційного залягання до повної розробки та вступі в дію відповідного законодавства, яке б убезпечувало населення та території, надавало людям гарантії безпеки їхньої життєдіяльності в регіонах видобутку, а також відшкодування шкоди у разі проявів негативних наслідків цієї діяльності».

З повагою, Олег Перегон

Голова КР ХОГО «Зелений фронт», Харків

На жаль, секретаріат комітету по ПЕК знехтував у цьому випадку висновками фахівців, досвідом інших країн, здоровим глуздом, небезпекою життя тисяч людей та збереженням довкілля заради «дружби» з представниками двох комерційних структур. Шкода, що особисті інтереси пересилили у керівництва комітету відчуття відповідальності перед народом України!