Можливий негативний вплив на здоров’я населення часто називають однією з найбільш важливих причин для блокування проектів із інтенсивного видобутку сланцевого газу. Можливі джерела такого впливу, наслідки і шляхи мінімізації описує Д-р Ляриса Мельник Дирска у інтерв’ю виданню «Сланцевий газ в Україні«.
nb20130401a1a
Д-р Ляриса Дирска є випускницею Школи Медицини Вашингтонського університету у Сент Луїсі. Після навчання та отримання сертифікату професійного педіатра Д-р Дирска працювала за фахом та займала посаду завідуючого відділу педіатрії в лікарні Holy Name Hospital (Teaneck, штат Нью-Йорк).

Д-р Дирска стала активістом і експертом з питань впливу видобутку сланцевого газу на здоров’я. Вона є одним із засновників спільноти мешканців округу Сулліван, що виступає за відповідальну розробку джерел енергопостачання (Sullivan Area Citizens for Responsible Energy Development). Разом з колегами зі штату Нью-Йорк, Д-р Дирска заснувала спільноту експертів з охорони здоров’я (Concerned Health Professionals of New York). Крім того, Д-р Дирска була учасником першої у США конференції щодо оцінки впливу промислових проектів на здоров’я (Health Impact Assessment (HIA)) у Вашингтоні та учасником дванадцятої міжнародної конференції з оцінки впливу на здоров’я.

— Які основні аспекти впливу видобування сланцевого газу на здоров’я людей? На яких етапах існує найбільша загроза та які основні фактори ризику?

— На жаль, ми не маємо повного розуміння всіх наслідків видобування і розподілення сланцевого газу на здоров’я людей. На це є кілька причин, але найвагоміша – це те, що Конгрес США вивів проекти з видобутку сланцевого з під дії найбільш важливих частин федерального природоохоронного законодавства і законодавства у сфері охорони здоров’я. Це сталося внаслідок прийняття Акту з Енергетичної Політики (Energy Policy Act) 2005 року (Highlights of Oil and Gas Industry Exemptions from Federal Statutes). Як наслідок, федеральні агенції з охорони довкілля та охорони здоров’я, зокрема, систематично не відслідковують викиди на певній території, де розташовані свердловини та інша інфраструктура, населення та лікарі не мають доступу до інформації про специфічні хімічні речовини, що використовуються, відходи з майданчиків видобутку нафти та газу не відносять до небезпечних, а радіоактивність не підлягає ретельному моніторингу.

За інформацією, якою ми володіємо, існують ризики для таких груп:

  • люди, що видобувають пісок або живуть поблизу місць такого видобутку (ризик захворювання сілікозом та раком),
  • люди, що мешкають на територіях видобутку сланцевого газу (стрес від швидкої індустріалізації регіону, аварії, зростання злочинності, забруднення води та повітря),
  • люди, що мешкають поблизу трубопроводів та компресорних станцій (ризик вибухів та забруднення повітря),
  • люди, що отримують воду із територій, де відбувається видобуток (забрудення води),
  • люди, що мешкають на територіях, прилеглих до місць видобутку та постачання сланцевого газу з підвітряної сторони (забруднення повітря),
  • люди з регіонів, в яких утилізуються відходи буріння,
  • споживачі сланцевого газу,
  • працівники газової промисловості,
  • люди, які вже мають проблеми зі здоров’ям або є вразливими.

В результаті проведених досліджень визначено низку екологічних чинників, які впливають на здоров’я людей на територіях видобутку:

  • забруднення повітря,
  • забруднення води,
  • суміш хімічних речовин,
  • радіаційне забруднення,
  • відходи.

Існують також вагомі суспільні стрессогенні фактори: погіршення здоров’я робітників, проблеми із забезпеченням житлом, зростання злочинності та захворювань, що передаються статевим шляхом, зростання кількості транспорту, аварій, підвищення рівня шуму, а також руйнування суспільних інститутів. Оскільки промисловість дуже часто найбільш активно працює в найбідніших сільських районах, остільки вразливе населення даних територій потрапляє під удар екологічних чинників, які можуть стати додатковим фактором погіршення стану здоров’я.

— Які проблеми зі здоров’ям людей можуть виникнути внаслідок видобування сланцевого газу з досвіду США?

— Ми (дослідники, активісти, лікарі) лише починаємо документувати такі випадки. Вплив може здійснюватися на будь-які органи.

Для прикладу можна взяти перелік симптомів, що мають часовий зв’язок із видобуванням сланцевого газу, які були озвучені у презентації Д-ра Девіда Брауна на семінарі Національної Академії Наук (симптом / % пацієнтів):

  • висипи на шкірі та подразнення — 48%
  • тошнота або блювання — 45%
  • біль в животі — 38%
  • проблеми з диханням та кашель — 41%
  • кровотеча з носу — 21%

Інші типові скарги від населення включають страх/стрес, проблеми з нервовою системою, включаючи головну біль та головокружіння, подразнення очей та горла.

— Як методологічно можна довести зв’язок погіршення стану здоров’я і видобутку сланцевого газу? Які дослідження для цього використовуються? На якому етапі доречно проводити такі дослідження?

— Я думаю, що такий зв’язок можна продемонструвати, але це вимагає відстеження шляху поширення чинників виникнення захворювань, тобто відстеження переміщення речовин від джерел утворення або використання до кінцевого джерела, а також можливих контактів людей з такими речовинами.

Це досить складне завдання, особливо, коли дані є секретними, недоступними, закритими або просто відсутні. Через виключення зі сфери дії ключових частин кількох природоохоронних нормативних актів і нормативних актів з охорони здоров’я федеральний уряд США, включаючи агенції з охорони довкілля і здоров’я, є обмеженими в можливостях збору певних даних. Як наслідок, на національному рівні не існує систематичного дослідження із визначення зв’язків між проблемами зі здоров’ям населення і діяльністю із видобутку сланцевого газу. Перелік хімічних речовин вважається комерційною інформацією. Також існують угоди про нерозголошення інформації, які люди підписують в обмін на забезпечення альтернативного водопостачання в разі виявлення забруднення у підземних водах, або коли люди подають позов до суду через захворювання; вони можуть отримувати грошові компенсації, але більшість з них зобов’язані підписати угоди про нерозголошення інформації, що означає неможливість оприлюднення будь-якої інформації про можливі причини хвороби.

На територіях, де вже відбувається буріння, повинна діяти систематична та всеохоплююча програма моніторингу якості води та повітря, а також має відбуватися повне розкриття інформації щодо хімічних речовин, які використовувалися або потрапили на поверхню зі свердловини (в т.ч. радіоактивних речовин), речовин, які потрапили в повітря внаслідок спалювання газу на факелі або продувки свердловини. Без такої інформації надзвичайно важко досліджувати всі можливі небезпечні речовини. Шляхи поширення чинників виникнення захворювань мають бути задукоментованими, а доступ на ділянки повинен бути відкритим для федеральних і місцевих регуляторних органів, а також і для незалежних дослідників. У випадках, коли забруднюючі речовини визначені або відомі, необхідно проводити оцінку ризиків, аби населення та лікарі знали про можливі хвороби. Потрібно проводити обстеження населення, що мешкає на територіях поблизу місць видобутку природного газу чи розташування інфраструктури, а також контрольної групи населення для порівняння. Для цього можна використовувати реєстри захворюванності та опитування. Це лише приклади можливих кроків, і я переконана, що мої колеги зі сфери охорони здоров’я зможуть їх доповнити.

Не територіях, де ще не починалося буріння (для прикладу, в штаті Нью-Йорк, Україні та інших європейських країнах), необхідно проводити так звану оцінку впливу на здоров’я (Health Impact Assessment (HIA)), яка враховує питання охорони здоров’я населення при прийнятті важливих рішень щодо використання земельних ділянок. Ця процедура є близькою до оцінки впливу на навколишнє середовище, яка також має проводитися до прийняття рішення щодо початку робіт з буріння. Ці дві процедури можуть проводитися паралельно. Якщо вони виконані правильно, то дають повну і прозору інформацію, враховуючи думки всіх зацікавлених сторін. У штаті Нью-Йорк, де я мешкаю, законом вимагається проведення оцінки впливу на навколишнє середовище, і через це буріння у Нью-Йорку поки не ведеться. На думку медичної спільноти та природоохоронців Нью-Йорка, оцінка впливу на довкілля не враховувала належним чином вплив на здоров’я, а тому ми виступаємо за додаткове проведення оцінки впливу на здоров’я.

— Наскільки значимими є ризики для здоров’я внаслідок видобування сланцевого газу? Скажімо, існує дослідження, де оцінювався ризик виникнення ракових захворювань внаслідок забруднення повітря при видобутку нетрадиційного газу. У висновку дослідники стверджують, що ризик складає 10 випадків на мільйон для людей, що мешкають ближче, ніж пів милі від свердловин, та 6 випадків на мільйон для людей, що мешкають далі, ніж пів милі від свердловин. Чи можна з таких показників робити висновок про серйозні ризики виникнення ракових захворювань?

— Я вважаю, що ризики для здоров’я є суттєвими. Маючи досвід інтерв’ювання та документування історій з проблемами зі здоров’ям більше десятка родин, та читаючи про сотні інших, я знаю, що існує зв’язок в часі між бурінням газових свердловин та негативними впливами на здоров’я, існують вірогідні шляхи поширення забруднюючих речовин та немає кращого пояснення причин виникнення захворювань.
Що ж до дослідження McKenzie – я не є експертом з оцінки ризиків, але я вважаю, і на думку інших науковців, які є експертами з даного методу аналізу, наведена оцінка ризиків є обгрунтованою і є однією з перших спроб демонстрації зв’язку між захворюваннями на рак та забрудненням бензеном внаслідок видобутку природного газу. Автори звертають увагу на переваги і на недоліки процесу оцінки ризиків. І, що важливо, вони акцентують увагу на потребі більш ретельного вивчення такого зв’язку, але я переконана, що вже цих даних достатньою для прийняття запобіжних заходів.

В іншому дослідженні, яке лише нещодавно було подане для друку дослідниками з Університету Каліфорнії в Ірвіні, науковці в результаті вивчення родовищ нафти і газу в провінції Альберта (Alberta Industrial Heartland) з’ясували, що “на основі 13-річних даних (1994-2006) в розрізі регіонів, випадки захворювань на рак гемопоетичних органів у чоловіків (лейкемія та неходжинська лімфома) були частішими в районах, які розташовувалися найближче до місць видобутку. Хоча взаємозв’язок між такими раковими захворюваннями і впливом промислового забруднення не може бути доведеним, такий розподіл і підвищені рівні забруднення леткими органічними сполуками вказують на нагальнійсть заходів щодо зниження викидів відомих канцерогенів, включачи бензен та 1,3-бутадієн.” В даному дослідженні автори не стверджують про наявність причинно-наслідкового зв’язку, проте докази є достатньо вагомими для прийняття запобіжних заходів, зокрема зниження викидів летких органічних сполук та обмеження шляхів їх поширення. Автори також відзначають, що “важливим і відповідальним кроком є покращення обстеження стану здоров’я та вимірювання рівнів забруднення леткими органічними сполуками, проведення епідеміологічних досліджень, які зможуть краще продемонструвати зв’язок між екологічними чинниками та виникненням захворювань, а також зниження рівнів забруднення речовинами, які вірогідно пов’язані із негативним впливом на здоров’я.”

— Які регуляторні або технологічні заходи можуть суттєво знизити ризики для здоров’я людей при видобутку сланцевого газу?

— Якби нам були відомі всі хімічні речовини, що використовуються, і склад усіх відходів, а федеральні агенції з охорони здоров’я відстежували всі випадки захворювання поблизу місць видобутку та іншої газової інфраструктури, і якби екологічні агенції відстежували всі випадки забруднення, я вважаю, тоді ми би з’ясували, що, на даний час, технологія недостатньо розвинута для запобігання вагомої шкоди для здоров’я людей. Доступні дослідження та початкові звіти щодо поточних досліджень підтверджують такий висновок.

Регуляторні заходи є корисними лише, коли відомі всі ризики. Оцінка впливу на навколишнє середовище разом із оцінкою впливу на здоров’я, в разі прозорого та всеохоплюючого виконання, можуть стати інформаційною базою для регуляторного процесу. Однак, на сьогодні, мені відомо лише про один випадок здійснення оцінки впливу на здоров’я паралельно із оцінкою впливу на довкілля. Її було здійснено на Алясці Д-ром Аароном Верхамом (Aaron Wernham). Більше того, дана оцінка була недовготривалою і неповною.

Прикладом заходів зменшення негативного впливу може бути буріння лише в незаселених районах. Проте навіть тоді, перед нами стоятимуть проблеми впливу на зміну клімату та тваринний світ. Екологічні технології підготовки свердловин до роботи також можуть бути корисними, але поки вони не є поширеними, адже є більш витратними для індустрії.

Я вважаю, що існує низка проблем при видобуванні сланцевого газу, включаючи покинуті свердловини, забезпечення цілісності обсадки свердловини та пов’язані з цим забруднення води і повітря, викиди забруднючих речовин при спалюванні газу на факелі, викиди дизельних двигунів, пил піску, аварійні ситуації, забруднення харчового ланцюга тощо, яких на можна уникнути при сучасному рівні технології.

Небезпечні хімічні речовини класифікуються як скретні або такі, що становлять комерційну інформацію, що ускладнює дослідження впливу на здоров’я, проте ми знаємо, що вони включають відомі або можливі канцерогени, мутагени, нейротоксини, небезпечні забрудники повітря та ендокринні деструктори, які впливають на організм при дуже низьких дозах.

Окрім екологічних чинників важливим фактором для збереження здоров’я є соціальне благополуччя. Не територіях, де ведеться буріння, населення розділилося на тих, хто отримує фінансові вигоди (власники великих орендованих ділянок; представники малого бізнесу, зокрема власники готелів та ресторанів; люди, що працюють на газові компанії; торгівці наркотиками; політики, що отримують кошти на свої кампанії), та тих, хто зазнає втрат і складає більшість населення – власники будинків, які втратили джерела водопостачання, цінність своїх будинків та здоров’я. Стрес від невідомості того, чи відбудуться такі втрати і, якщо відбудуться, то коли – це також вагомий чинник, і дослідження вказують на те, що такий стрес може негативно впливати на стан здоров’я. Люди вже знаходяться в стані стресу від існуючих хвороб, низького соціально-економічного стану, або через занадто молодий чи, навпаки, занадто похилий вік, а тому є вразливими і переживають екологічні та суспільні зміни значно гірше, ніж люди, які не зазнають стресу.