15 грудня 2014 року ІА “Інтерфакс-Україна”, а йому у слід й інші інформагенства, посилаючись на анонімне джерело в уряді, поширили інформацію про ніби-то відмову компанії Chevron брати участь у розробці Олеської площі. Ці новини викликали багато розмов, і, як результат, – передчасну радість / сум (у залежності від ставлення до проекту), у мешканців Західного регіону України.
МБО “Екологія-Право-Людина” спробувала розібратися у ситуації.

olesśka plošča
По-перше, звертаємо увагу на те, що за первинною інформацією ІА “Інтерфакс-Україна” відомо лише те, що компанія Шеврон надіслала до уряду офіційного листа, у якому повідомила про свій намір вийти із угоди про розподіл вуглеводнів. Таким чином, навіть якщо інвестор і вирішив розпочати процедуру одностороннього виходу із угоди, на сьогодні можна говорити лише про перший етап такої процедури – надіслання письмового повідомлення такий намір іншій стороні угоди (у даному випадку — уряду України).

Для офіційного підтвердження факту надходження такого повідомлення того ж дня МБО “Екологія-Право-Людина” подала інформаційний запит до Мінприроди України із вимогою підтвердити чи спростувати цю інформацію. 19 грудня Мінприроди у листі повідомило ЕПЛ про те, що “Компанія Шеврон проінформувала міністерство про те, що 12 грудня 2014 року Шеврон офіційно повідомив уряд України про рішення компанії в односторонньому порядку припинити Угоду про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Олеська, між державою Україна та компанією “Шеврон Юкрейн Б.В.“ та товариством з обмеженою відповідальністю “Надра Олесьа”, підписану 05.11.2013 року. ЕПЛ у порядку Закону України “Про доступ до публічної інформації” попросила у Мінприроди копію цього листа, який ми зараз очікуємо.

Отож, інформація підтвердилася. Наступним кроком було з’ясування процедури виходу із угоди. Зазвичай процедура дострокового розірвання будь-якого договору передбачена законом та/або самим договором. Цікаво, що Закон України “Про угоди про розподіл продукції” не містить жодного положення про дострокове розірвання угоди за ініціативою інвестора. Очевидно, така процедура прописана у секретному тексті угоди. Його ми, на жаль, проаналізувати змоги не маємо, тому інформацію, що подана нижче, слід сприймати через призму можливих “змін, що не мають принципового характеру”, які М. Азаров дозволив вносити уповноваженому на підписання Олеської угоди колишньому Міністру екології і природних ресурсів Едуарду Ставицькому.

У проекті угоди, що і досі розміщений на сайті Івано-Франківської обласної ради, така можливість інвестора передбачена у статті 43 (Відмова від договору та припинення дії). У цій статті передбачено право інвестора на односторонній вихід із угоди, а також передбачено процедуру та правові наслідки такого виходу в залежності від етапу реалізації угоди, коли відбувається вихід (до чи після закінчення Етапу геологічного вивчення), причин такого виходу, а також від того чи виходить інший інвестор (в нашому випадку – це “Надра Олеська”).

Цікаво, що в разі виходу Шеврону із угоди зараз (до закінчення Етапу геологічного вивчення) компанія всеодно зобов’язана виконати своє грошове зобов’язання щодо геологічного вивчення (загальна сума інвестицій на цьому етапі складає 350 000 000 доларів США). Разом з тим, компанія матиме право в майбутньому на відшкодування цих витрат у повному обсязі за рахунок вуглеводнів, що видобуватися іншими інвесторами на цій ділянці.

Угода містить також випадок, коли цей обов’язок із Шеврона знімається. Йдеться про ситуацію, коли законодавство України унеможливлює здійснення операцій з пошуку та видобутку нетрадиційних вуглеводнів згідно з Незалежною міжнародною практикою діяльності у нафтогазовій промисловості (стаття 43.2).

За інформацією урядового джерела Інтерфакс-Україна “у листі компанії до Уряду однією із причин відмови компанії від укладеної УРП є не реалізація Мінфіном у встановлений строк — до 18 листопада 2014 року — зобов’язань по приведенню своїх нормативних актів у відповідність до діючого законодавства України”.

Враховуючи відсутність у вільному доступі тексту угоди щодо Олеської площі та повного тексту листа інвестора, важко сказати, яку саме процедуру намагається запустити Шеврон, і які це буде мати наслідки для регіону. На сьогодні будь-яка інформація про намір “Надра Олеська” вийти із угоди відсутня. За таких умов говорити про те, що “сланцеве лихо” оминуло Західну Україну, передчасно. Існує думка, що Шеврон лише намагається отримати від уряду зручніші умови для своєї діяльності, і повідомлення про односторонній вихід використовується лише як важіль впливу. Із іншого боку, навіть якщо Шеврон і вийде, це не означає, що не з’явиться новий інвестор.

ЕПЛ прискіпливо слідкує за цією ситуацією, і буде і в подальшому оперативно інформувати громадськість про плани уряду та інвесторів щодо Олеської площі через наш веб-сайт.

провідний юрисконсульт ЕПЛ