У Львівській обласній раді сьогодні, 2 жовтня, відбулось громадське обговорення щодо пошуку, розвідки та видобутку вуглеводнів на території Олеської площі. У ньому взяли участь представники Кабміну, народні та обласні депутати, науковці та громадськість. Чиновники запевнили, що у проект угоди про розподіл продукції між урядом та компанією «Шеврон» у рамках розробки Олеської площі були внесені необхідні зміни. Науковці й експерти мали свою позицію щодо цього.

Зокрема, представник Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції Володимир Ігнащенко розповів про зміни і доповнення, які упродовж трьох місяців, враховуючи зауваження депутатів обласної ради, були внесені до проекту угоди. Вони, зауважив Ігнащенко, погоджені з компанією «Шеврон».

З його слів, Державна екологічна академія післядипломної освіти і управління виконала екологічну експертизу, яку затверджено наказом міністра екології. Це документ на 23 сторінки, відкритий для громадськості, зауважив Ігнащенко.

Ігнащенко розповів, що в угоду було внесено положення про те, що 10% видобутих вуглеводнів залишаються у розпорядженні Львівської та Івано-Франківської обласних рад, хоча, з його слів, зараз воно суперечить нормам Бюджетного кодексу.

Також у доповненому варіанті угоди передбачено, що соціальні інвестиції використовуватимуть відповідно до спільного рішення інвестора та обласної ради, а не за власним розсудом інвестора, як це було у попередній редакції документу.

Крім того, «Шеврон» зобов’язується називати конкретні хімічні речовини, які використовуватимуться при гідророзриві пласта, запевнив Володимир Ігнащенко.

«Шкода, яка теоретично може бути заподіяна довкіллю, відшкодовується «Шевроном» у повному обсязі, «Шеврон» забезпечує проведення рекультивації земельних ділянок та відновлення родючості ґрунтів. Перед початком будь-яких робіт має бути проведений екологічний аудит», – зазначив він.

«Якщо пошукові роботи, які триватимуть п’ять років, приведуть до позитивних наслідків й інвестор перейде до робіт з видобутку, він зосередиться на невеликій кількості ділянок. Може, додаткові ділянки будуть потрібні для будівництва доріг, інші ж інвестор повертатиме», – сказав він.

Ректор Державної екологічної академії післядипломної освіти і управління Олександр Бондар своєю чергою повідомив, що вони не проводили експертизи проекту угоди, а надавали висновок, відповідно до якого профільне міністерство готувало державну екологічну експертизу.

Американський економіст українського походження Ірина Лендел під час обговорення наголосила, що Україна потребує більшої енергетичної незалежності. З її слів, довкола видобутку сланцевого газу в Україні, як і в Америці, ведеться інформаційна війна.

«Є певні міфи. Зокрема, що в Україні потрібна така значна кількість свердловин, які сплюндрують землю. Треба ж порахувати, скільки в Україні їх треба і для чого, яке надходження газу з однієї свердловини, а тоді вже визначитись, чи хочемо продавати газ, якщо буде виявлено його потрібний об’єм», – зауважила вона.

З її слів, за останні 3,5 роки в США пробурили стільки свердловин, які забезпечують для споживання американців 46% газу. Продуктивність свердловин сланцевого газу набагато вища, ніж звичайних свердловин, наголосила Лендел.

Вона підкреслила, що екологічні ризики у видобутку сланцевого газу безперечно є. «Якщо не зберігати технологію, вони підвищуються. Але й економічні переваги також є, зокрема, зросте зайнятість у нафтогазовій промисловості, машинобудівній», – підкреслила економіст.

Ректор Національного лісотехнічного університету України Юрій Туниця під час обговорення сказав, що наразі в Україні відбувається «ділення шкіри невбитого ведмедя». З його слів, у питанні сланцевого газу потрібно сім разів відміряти і один раз відрізати. А тієї експертизи, проведеної за дуже короткий термін, вважає він, недостатньо, аби прийняти виважене рішення.

Доктор геологічних наук, в. о. директора Українського наукового-дослідного геологорозвідувального інституту Ярослав Лазарук зазначив: «Реально ми можемо видобути 120-150 млрд куб м. Я порахував, щоб їх видобути, потрібно розмістити близько 13 тис. кластерів свердловин. Треба буде 4 млрд тонн води. Питання – де взяти воду?».

З його слів, Олеська ділянка розбита багатьма розломами: «Немає гарантії, що тріщини, які є, не розкриються і що відповідно це все не попаде у приповерхневі води».

Відтак, зі слів експерта, у питання видобутку сланцевого газу є чимало питань, які ще треба опрацювати, зокрема, уточнити його ресурси, знати, що маємо.

«Я за початок таких робіт, але із залученням українських геологів. Потім уже братись за вирішення питання доцільності промислової розробки, але з жорстким екологічним обґрунтуванням, з узгодженим планом розміщення свердловин, узгодженим проектом водопостачання, захоронення відходів, рекультивації території», – підсумував Ярослав Лазарук.

Член ради національного екологічного центру України Віктор Мельничук своєю чергою зауважив на проблемі утилізації відпрацьованої води і сказав, що немає на сьогодні технології утилізації таких відходів. З його слів, сьогодні звучать відповіді, що може знайдуться такі технології, але про це конкретно нічого відомо.

«Занадто багато «якщо». При тому, що раніше і зараз не вся інформація нам відома, не залучаються належним чином фахівці Академії наук. За таких умов ми не можемо реально оцінити загрози від видобутку сланцевого газу», – зазначив Віктор Мельничук.

Зі слів виконавчого директора Міжнародної благодійної організації «Екологія-право-людина» Олени Кравченко, юристи не можуть зрозуміти «мови» запропонованого проекту угоди. Крім того, додала Кравченко, вони не знайшли у ньому пункту про те, що «Шеврон» готовий назвати хімреагенти, які використовуватимуться при гідророзриві.

Нагадаємо, Львівська облдержадміністрація добиватиметься того, аби 3 жовтня, проект угоди про розподіл продукції між урядом та компанією «Шеврон» у рамках розробки Олеської площі був внесений до порядку денного сесії Львівської облради.